Кентаври (фільм)
«Кентаври» — двосерійний фільм кінорежисера В.Жалакявічюса, знятий в жанрі соціально-політичної драми. Завершальна частина «латиноамериканської трилогії» («Вся правда про Колумба», «Це солодке слово — свобода!»).
Кентаври | |
---|---|
рос. Кентавры | |
| |
Жанр | драматичний фільм і історичний фільм[1] |
Режисер | Вітаутас Жалакявічус |
Сценарист | Вітаутас Жалакявічус |
У головних ролях |
Баніоніс Донатас Юозович, Margit Lukácsd[1], Регімантас Адомайтіс[1], Bruno O'Yad[1], Gyula Benkőd[1], Jitka Zelenohorskád[1], Валентин Гафт[1], Волонтір Міхай Єрмолайович[1], Jožka Stoklasad[1], Q101225951?[1], Кавсадзе Кахі Давидович[1], Daniela Vackovád[1], Zbyněk Krákorad[1] і Géza Benkőd[1] |
Кінокомпанія | Мосфільм[2], Barrandov Studio[2], Mafilmd[2] і невідомо[2] |
Тривалість | 140 хв. |
Мова | російська |
Країна |
СРСР[2] Угорщина[2] Чехословаччина Колумбія |
IMDb | ID 0080994 |
Сюжет
Дія відбувається в неназваній державі Латинської Америки (проте очевидно, що мається на увазі Чилі). У військових колах зріє змова, що підігрівається зарубіжними спецслужбами. Акція під кодовою назвою «Кентавр» задумана у Вашингтоні. Народ вірить у президента, але змовники на чолі з генералом Піном набирають силу для організації перевороту.
У ролях
- Донатас Баніоніс — президент (озвучив Ігор Кваша)
- Регімантас Адомайтіс — Орландо, директор бюро розслідувань (озвучив В'ячеслав Шалевич)
- Маргіт Лукач — дружина президента
- Євген Лебедєв — генерал Пін
- Дьюла Бенкьо — генерал Каталан
- Олена Івочкіна — Анна-Марія
- Ірен Шютьо — мати Анни-Марії
- Геннадій Бортников — Анібал
- Їтка Зеленогорська — Джулі
- Валентин Гафт — Андрес, змовник
- Іон Унгуряну — міністр Торо
- Міхай Волонтир — Еварісто
- Бруно Оя — Нільсон, шведський журналіст
- Валерій Анісімов — капітан Грец
- Кахі Кавсадзе — Уго, бармен
- Валерій Кузин — генерал
- Нодар Мгалоблішвілі — міністр Мігель
- Юозас Будрайтіс — Раймон
- Думітру Фусу
Нагороди
- 1979 рік — Головний приз «Фестивалю Свободи» в Сопоті
- 1979 рік — 12 Всесоюзний кінофестиваль в Ашхабаді:[3]
- Головний приз у розділі художніх фільмів;
- Приз за найкращий сценарій (Вітаутас Жалакявічус).
- Приз за операторську роботу (Павло Лебешев).
- Приз за образотворче рішення (Леван Шенгелія).
Примітки
- ČSFD — 2001.
- DEFA film database
- КІНО: Енциклопедичний словник, головний редактор С. І. Юткевіч, М. Радянська енциклопедія, 1987, с.83
Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.