Волонтир Міхай Єрмолайович

Михай Волонтир народився в Молдавії в селі Глінжени. Уже в 18 років він став викладати в сільській школі, в селі Попоуци. У 1955 році закінчив Оргіївське педагогічне училище і став завідувачем клубом у селі Ліпчень Резінского району.

У 1957 році, після республіканського огляду самодіяльності був запрошений в навчальну акторську групу Бельцкого музично-драматичного театру імені Олександра, а після став актором цього театру.

Дебют у кіно відбувся в 1968 році, коли Михай Єрмолайович знявся у фільмі «Потрібен воротар». Потім знімався в картинах «Це мить», «Десять зим за одне літо», «Крутизна», «Це солодке слово — свобода».

У 1976 році отримав звання Лауреата Державної премії Молдавської РСР за головну роль в історико-біографічній картині «Дмитро Кантемир». Також широко відомий фільм «В зоні особливої уваги» (1977), в якому головні ролі зіграли Михай Волонтир та Борис Галкін. У 1981 році на екрани вийшов фільм-продовження «Хід у відповідь», де головні ролі зіграли ті ж актори, а також Вадим Спиридонов. У 1980 році знявся в головній ролі в українському фільмі виробництва кіностудії імені О. Довженка «Від Бугу до Вісли».

Найбільш широку популярність Волонтиру приніс багатосерійний фільм «Циган» (1979) (режисер — Олександр Бланк). Він зіграв роль цигана Будулая, який мандрує по світу в пошуках свободи і щастя. Фільм вийшов дуже успішним і в 1985 році виходить продовження — «Повернення Будулая».

Незважаючи на всесоюзну популярність і славу, Михай Волонтир ніколи не залишав своє місто Бельці і продовжував театральну діяльність в улюбленому театрі. Михай Волонтир хворів на діабет, з ускладненням на очі. Починаючи з кінця 1990-х років було проведено ряд операцій. Фінансову допомогу акторові надали уряд Республіки Молдова, підприємці Москви, актори театру і шанувальники творчості Волонтира. Актор жив у себе на батьківщині і продовжував грати у виставах театру ім. Александрі у Бєльці.

Міхай Волонтір у фільмі «Дмитро Кантемир» (1973) на поштовій марці Молдови

• 1967 — Потрібен воротар — Іван Турбінке
• 1968 — Ця мить — Міхай Адам
• 1969 — Десять зим за одне літо — Іліє
• 1969  — Один перед любов'ю — Обаде
• 1970 — Крутизна — Андрій Спірит
• 1972 — Четвертий — Банар
• 1972 — Це солодке слово — свобода! — Карлос
• 1973 — Мости — Пєтраке
• 1973 — Дмитро Кантемир — Дмитро Кантемир
• 1974 — Чоловіки сивіють рано — Андрій Резлог
• 1975 — Звук сопілки — Джабраіл
• 1976 — Не вір крику нічної птиці — Іон
• 1977 — Сказання про хороброго лицаря Фет-Фрумоса — Птахолов (Птицелов)
• 1977 — Корінь життя
• 1977 — У зоні особливої уваги — прапорщик Валентір
• 1978 — Кентаври
• 1979 — Агент секретної служби — Гнат Валуце
• 1979 — Циган — Будулай
• 1980 — Нерозділене кохання — перехожий
• 1980 — Від Бугу до Вісли — Петро Вершигора (озвучив актор Павло Морозенко)
• 1981 — Хід у відповідь — старший прапорщик Валентір
• 1981 — Єдиний чоловік — Михайло
• 1981 — Олень полювання — Головін
• 1982 — Випадок у квадраті 36-80 — Скиба
• 1983 — Будь щаслива, Юлія — Раду
• 1984 — Звинувачення
• 1984 — Я за тебе відповідаю
• 1985 — Повернення Будулая — Будулай
• 1986 — Сліди перевертня — Уго Вінчеро
• 1988 — Залишимося вірними
• 1989 — Стукіт у двері
• 1991 — Чи винна я?
• 2003 — Чандра 

• Народний артист Молдавської РСР (1974)
• Народний артист СРСР (1984)
• Лауреат Державної премії Молдавської РСР (1976) — за виконання головної ролі у фільмі «Дмитро Кантемир» (1973)
• Лауреат Державної премії РРФСР, кінематографічної премії ім. братів Васильєвих (1980)
• Нагороджений урядовими нагородами Республіки Молдова (Орден Республіки — найвища нагорода Республіки Молдова та ін.)
• У 2000 році визнаний найкращим актором XX століття в молдовському кіно
• У 2009 році присвоєно почесне звання «Doctor Honoris Causa»

• Mihai VOLONTIR.html