Керрол Беквіт

Керрол Беквіт, повне ім'я Джеймс Керрол Беквіт ( англ. James Carroll Beckwith; 23 вересня 1852, штат Міссурі, Ганнібал — 24 жовтня 1917, Нью-Йорк) — художник зі Сполучених Штатів. Картини підписував як «Керрол Беквіт», не використовуючи першу частку власного імені «Джеймс».

Керрол Беквіт (Джеймс Керрол Беквіт )
James Carroll Beckwith
Худ. Джон Сінгер Сарджент. «Керрол Беквіт у профіль»
При народженні James Carroll Beckwith
Народження 23 вересня 1852(1852-09-23)
Ганнібал (Міссурі), Міссурі
Смерть 24 жовтня 1917(1917-10-24) (65 років)
  Нью-Йорк, США
(гострий інфаркт міокарда)
Поховання Kensico Cemeteryd
Країна  США
Жанр пейзаж і жанрове малярство
Навчання Каролюс-Дюран
Діяльність художник, митець
Напрямок академізм, імпресіонізм
Відомі учні William Morton Jackson Riced
Член Американська академія мистецтв та літератури
Твори портрети, пейзажі, безсюжетні зображення жінок, побутовий жанр

 Керрол Беквіт у Вікісховищі

Життєпис

Народився в міст Ганнібал, штат Міссурі. Батько був задіяний в оптовій торгівлі. Батько став державним посадовцем і очолював згодом комітет США по створенню павільйона держави на Всесвітнй виставці мистецтва і промисловості в Парижі 1867 року.

Син посадовця шукав необтяжливої діяльності і подався в Академію дизайну в місто Чикаго, де тоді мешкала і його родина. Чикаго пережило велику пожежу. Керрол Беквіт 1871 року покинув Чикаго і оселився в Нью-Йорку, де навчався в Національній академії дизайну, що виконувала тоді роль національної художньої академії.

Статки дозволили відвідати Францію. Період у 18731878 рр. він мешкав в Парижі. Влаштування у Паризьку школу красних мистецтв було обмежене для нефранцузів і як більшість прибульців зі Сполучених Штатів він подався до майстерні відомого паризького портретиста Каролюс-Дюрана. Той набирав учнів, де дві третини складали британці і прибульці зі Сполучених Штатів. Серед них був і Джон Сінгер Сарджент. Якщо Сарджент відрізнявся високою обдарованістю і роками розвивав власну універсальність, слабкий за темпераментом Керрол Беквіт мав схильність до декоративної манери. Саме вони, Керрол Беквіт та Джон Сінгер Сарджент, були обрані помічниками голови майстерні Каролюс-Дюрана під час виконання стінописів в Люксембурзькому палаці в Парижі.

Декоративні стінописи виконуватиме і Керрол Беквіт після повернення до Сполучених Штатів.

Два періоди після повернення в Нью-Йорк Керрол Беквіт був викладачем в Лізі студентів-художників — у 1878 — 1882 та у 1886 — 1887 рр. В період 1882—1886 рр. художник припинив викладацьку діяльність і знову відвідав Західну Європу, а 1887 року узяв шлюб з Бертою Холл. Працював портретистом.

Чотири роки (1910 — 1914) мешкав в Італії, де малював місцеві краєвиди, старовинну архітектуру, історичні споруди. Протягом 18711917 рр. вів власний щоденник, переданий пізніше до архіву Національної академії дизайну.

Помер в Нью-Йорку від серцевого нападу 24 жовтня 1917 року.

Вибрані твори

  • «Автопортрет», 1898 р.
  • «Портрет Тіто молодим»
  • «Маргеріта (в білому капелюшку)»
  • «Портрет Евелін Несбітт»
  • «Великий Тріанон, колонада»
  • «Венера і Амур»
  • «Версаль, алея»
  • «Дівчина з Нормандії»
  • «Дівчина читає листа»
  • «Пані з гітарою зі спини»
  • «Дівочий погляд»
  • «Палац римських пап в Авіньйоні»
  • «Версаль, фонтан Нептун»
  • «Письменник Марк Твен», 1890

Вибрані твори

«Пані з гітарою зі спини»

Джерела і посилання

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Керрол Беквіт

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.