Кесс Елліот

Кесс Елліот (англ. Cass Elliot, справжнє ім'я Елен Наомі Коен, англ. Ellen Naomi Cohen; 19 вересня 1941, Балтимор — 29 липня 1974, Лондон) — американська співачка, композитор і актриса, вокалістка групи «The Mamas & the Papas»[4].

Кесс Елліот
Ім'я при народженні англ. Ellen Naomi Cohen
Псевдо Mama Cass
Народилася 19 вересня 1941(1941-09-19)[1][2]
Балтимор, Меріленд, США
Померла 29 липня 1974(1974-07-29)[3][1][2] (32 роки)
Мейфер, Вестмінстер, Великий Лондон, Англія, Велика Британія
·гострий інфаркт міокарда
Поховання
Mount Sinai Memorial Park Cemeteryd : 
Країна  США
Діяльність співачка, акторка, музикантка, композиторка, телеакторка, кіноакторка, акторка театру, студійна виконавиця, музична продюсерка
Alma mater George Washington Middle Schoold, Forest Park High Schoold і Американський університет
Знання мов англійська
Членство The Mamas & the Papas і The Mugwumpsd
Роки активності з 1959
Жанр рок-музика, національна музика, попрок і sunshine popd
Брати, сестри Leah Kunkeld
У шлюбі з Дональд фон Віденманd
Діти (1) Оуен Ванесса Елліотd
IMDb ID 0254177
Сайт casselliot.com

Біографія

Ранні роки

Народилася в родині єврейських емігрантів з Російської імперії[5].

The Mamas & the Papas

Кесс Елліот була солісткою відомої американської групи The Mamas & the Papas. Після розпаду ансамблю The Mugwumps вона перейшла в новий колектив The Mamas & the Papas.

Кесс Еліот у лютому 1972 року

Елліот остаточно приєдналася до The Mamas & the Papas влітку 1965 року, коли решта музикантів вирушили на відпочинок на Віргінські острови. Після літньої відпустки в Каліфорнії група повернулася в Нью-Йорк. Саме там була написана знаменита пісня California Dreamin', що увійшла у список 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу Rolling Stone. Кесс Елліот була дуже сильною вокалісткою і зіграла важливу роль в успіхах групи[6].

Кар'єра групи супроводжувалася проблемами відносин між учасниками групи. Це стосується закоханості Кесс Елліот в Денні Доерті. Одного разу Денні розповів їй про своє кохання до заміжньої Мішель Філліпс. Кас була дуже розлючена, але щоб втішити друга, вирішила зізнатися йому в коханні, та навіть запропонувала себе в якості коханки, але Денні Доерті відмовив їй. Суперечки і проблеми тривали в групі протягом кількох років, аж до 1968 року, коли група розпалася за ініціативою Кесс. Причиною тому було рішення Елліот зайнятися сольною кар'єрою.

У 1971 році всі оригінальні учасники групи знову возз'єдналися, записавши останній альбом «People Like Us», який не повторив успіх перших альбомів. Група не могла довго існувати, оскільки всі учасники були зайняті власними сольними кар'єрами, і розпалася остаточно в 1972 році.

Сольна кар'єра

Останній сингл квартету й одночасно перший сингл Кесс Елліот слухачі оцінили гідно. Він посів № 12 у США та № 11 у Британії (при цьому тоді ж у британських чартах на 33-му місці перебувала ще одна версія «Dream a Little Dream of Me» у виконанні Аніти Гарріс). Пісня Dream a Little Dream of Me стала «візитною карткою» Кесс і прекрасним стартом для сольної кар'єри. Варто сказати, що перший альбом співачки був також названий Dream a Little Dream of Me[7][8].

Смерть

Влітку 1974 року співачка організувала концертне турне в Європі. У Лондоні вона провела два вдалих концерти з аншлагами і, не залишившись на фуршет, піднялася в свій номер. Вона зателефонувала своїй подрузі Мішель Філліпс і розповіла про свій черговий успіх. Весь вечір Кесс була спокійною, веселою і товариською, ніщо не віщувало біди. Вранці її знайшли мертвою в ліжку. Як виявилося, Елліот померла від раптової зупинки серця просто уві сні[9][10][11]. Їй було всього 32 роки. У неї залишилася семирічна донька, яка перейшла на піклування молодшої сестри Кесс.

Особисте життя
  • У 1963 році вийшла заміж за музиканта Джеймса Гендрікса (не плутати з легендарним гітаристом). Їхній шлюб тривав неповних п'ять років.
    • У 1967 році у Кесс народилася дочка Оуен Ванесса Елліот.
  • У 1971 році Кас вийшла заміж вдруге — за журналіста Дональда фон Віденмана.

Дискографія (сольна)
  • 1968 — Dream a Little Dream
  • 1969 — Bubblegum, Lemonade, And… Something for Mama
  • 1969 — Make Your Own Kind of Music
  • 1971 — Mama's Big Ones
  • 1971 — Dave Mason and Mama Cass
  • 1972 — Cass Elliot
  • 1972 — The Road Is No Place for a Lady
  • 1973 — Don't Call Me Mama Anymore

Факти
  • Існує легенда, що Кесс Елліот потрапила в групу після того, як на неї впала важка металева труба. Вона отримала струс мозку, але від шоку у неї підвищився голос на цілих три тони[12].
  • Кесс володіла неабияким IQ — понад 160.
  • Через чотири роки після її смерті, у тій самій квартирі під номером 12 на вулиці Керзон 9 в Лондоні, також у віці 32 років помер Кіт Мун, барабанщик рок-гурту The Who[13].
  • Неодноразово намагалася позбавитися від зайвої ваги, викликаного гормональними проблемами. У 1969 році у відчайдушній спробі скинути вагу перед своїм соло-дебютом у Лас-Вегасі зуміла за півроку схуднути за 300 фунтів (135 кг) до 140 (63 кг), але в подальшому більша частина втраченої ваги повернулася . При цьому вона серйозно підірвала своє здоров'я, що могло бути причиною її ранньої смерті у віці 32 років.

Примітки
  1. Find a Grave — 1995.
  2. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  3. SNAC — 2010.
  4. Dream A Little Dream : Just A-Catchin' Fire. Dennydoherty.com. Процитовано 19 грудня 2017.
  5. Rasmussen, Fred (2 квітня 1994). Bess Cohen, was mother of Mama Cass. The Baltimore Sun. Процитовано 27 березня 2018.
  6. Mama Cass Hit on the Head with a Pipe. Snopes. 3 грудня 2015.
  7. Великая Мама Касс
  8. Fiegel, Eddi (28 вересня 2005). Dream a Little Dream of Me: The Life of Cass Elliot. Chicago Review Press. с. 265–267. ISBN 978-1-55652-588-9.
  9. Elliot-Kugell, Owen. Biography. The Official Cass Elliot Website. Richard Barton Campbell & Owen Elliot-Kugell. Процитовано 28 серпня 2016.
  10. Cass Elliot, Pop Singer, Dies; Star of the Mamas and Papas (paid archive). The New York Times. 30 липня 1974. Процитовано 20 червня 2008.
  11. Cass Elliot's Death Linked to Heart Attack (paid archive). The New York Times. 6 серпня 1974. Процитовано 20 червня 2008. [недоступне посилання з 01.05.2019]
  12. Mama Cass. Hotshotdigital.com. Процитовано 19 грудня 2017.
  13. Wilkes, R. (2001) Inside story: 9 Curzon Place, The Telegraph. 17 февраля 2001.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.