Джимі Гендрікс

Джеймз Маршалл «Джимі» Гендрікс (англ. James Marshall "Jimi" Hendrix МФА: [ˈd͡ʒɪmi ˈhɛndrɪks] Джимі Гендрикс; при народженні Джонні Аллен Гендрікс (англ. Johnny Allen Hendrix); 27 листопада 1942, Сіетл, Вашингтон 18 вересня 1970, Лондон, Англія) американський гітарист, співак і композитор, творчість якого пов'язана з такими напрямками, як-от есід-рок, блюз-рок та джаз-рок. За версією журналу Rolling Stone, Гендрікс був визнаний найкращим гітаристом світу.

Джимі Гендрікс
Jimi Hendrix
Зображення
Основна інформація
Дата народження 27 листопада 1942(1942-11-27)
Місце народження Сієтл, штат Вашингтон
Дата смерті 18 вересня 1970(1970-09-18) (27 років)
Місце смерті Лондон
Поховання Greenwood Memorial Parkd
Роки активності 19621970
Громадянство  США
Національність афроамериканці[1], черокі і Ірландські американці
Віросповідання католик, що не сповідує віру
Професія гітарист, поет-пісенник, продюсер
Освіта Форт Кемпбелл[2] і Garfield High Schoold
Співацький голос баритон
Жанр хард-рок, блюз-рок, есід-рок, психоделічний рок
Псевдоніми Jimi Hendrix
Нагороди

UK Music Hall of Famed

зірка на голлівудській Алеї слави

Автограф
jimihendrix.com
Цитати у Вікіцитатах
 Файли у Вікісховищі

Широко визнаний як один із найбільш сміливих і винахідливих віртуозів в історії рок-музики[джерело?], Джимі став піонером електрогітари, відкривши в ній нескінченне джерело можливостей нового звучання — зокрема це використання зворотного зв'язку, налаштованого на максимальну потужність підсилювачів, застосування ланцюгів гітарних ефектів. Іноді також грав на неналаштованих гітарах, досягаючи характерного дещо «фальшивого» звучання, навмисний фальш властивий був і в його вокалі.

Творчий шлях

Гендрікс починав кар'єру в 1960-х роках як студійний музикант, часом також грав у клубах. У 1966-му його почув басист Чес Чендлер (Chas Chandler) і вмовив переїхати до Лондону для спільної роботи. З 1966 Джимі створив тріо, що отримало назву The Jimi Hendrix Experience, з яким записав три студійні альбоми. Перший альбом Гендрікса Are You Experienced?, виданий у 1967 році приніс йому світову славу, а такі композиції як Purple Haze, Foxy Lady, Hey Joe, Are You Experienced? та The Wind Cries Mary стали стандартами рок-музики. Протягом наступних трьох років Гендрікс видав ще два альбоми Axis — Bold as Love та Electric Ladyland, які містять такі хіти, як «Little Wing», «Voodoo Child», «All Along the Watchtower» (кавер пісні Боба Ділана) і «Gypsy Eyes».

Джимі Гендрікс багато гастролював, зокрема відомі його виступи на попфестивалі в Монтереї 1967 і на фестивалі у Вудстоку 1969. Перший запам'ятався незвичним хепенінгом, коли Гендрікс тримав гітару за плечима й головою і щипав струни зубами, а під час виконання «Wild Thing» підпалив її та розбив об сцену. Другий виступ запам'ятався новітньою і нестандартною інтерпретацією американського гімну The Star Spangled Banner, цей виступ вважався найоригінальнішою акцією проти війни у В'єтнамі. У мелодію гімну впліталися звуки гелікоптерів, пострілів і вибухів.

Могила Гендрікса в Рентоні

В останні роки своєї діяльності стиль Гендрікса еволюціював у бік джазу і джаз-року. 1969 року разом із Біллі Коксом і Бадді Майлзом створили гурт Band of Gypsys, який дав прекрасний концерт у залі Fillmore East (Нью-Йорк).

Творчий шлях Гендрікса обірвався несподіваною смертю 18 вересня 1970. Причиною смерті стало задушення блювотними масами після прийняття дев'яти пілюль снодійного. По смерті Гендрікс залишив чимало неопублікованих записів і його спадкоємці (батько і сестра артиста) найняли спеціального менеджера, який допоміг упорядкувати його доробки. Наслідком цього став вихід кількох посмертних альбомів з музикою Гендрікса.

Побиття рекорду 1.05.2007 — 1876 осіб у Вроцлаві (Польща) зіграли пісню Hey Joe.

Джимі Гендрікс був похований у Грінвудському Меморіальному Парку в Рентоні, штат Вашингтон, США, всупереч його бажанню бути похованим в Англії.

Образ у кіно та літературі

У 2013 році на екрани вийшов біографічний фільм американського режисера Джона Рідлі про життя Джимі Гендрікса «Jimi: All Is By My Side»[3].

Український письменник Андрій Курков написав та 2012 року видав книжку під назвою «Львівська гастроль Джимі Гендрікса».

Дискографія

  • 1990: The Last Experience Concert
  • 1990: Picture Disc
  • 1991: Isle of Wight '70
  • 1994: Jimi Hendrix – Woodstock
  • 1994: Bleeding Heart
  • 1994: Jimi Hendrix & Little Richard
  • 1994: Live at the Scene
  • 1995: Woodstock 10-Pack
  • 1995: Experience (Original Soundtrack)
  • 1995: Voodoo Soup
  • 1995: Monday Morning – Jimi at Woodstock
  • 1995: Sunshine of Your Love
  • 1997: First Rays of the New Rising Sun
  • 1997: South Saturn Delta
  • 1998: Woke Up This Morning and Found Myself Dead (live)
  • 1998: NYC '68 (live)
  • 1999: Live at the Fillmore East
  • 1999: Live at Woodstock
  • 2000: Rare as Love Dressed to
  • 2001: Woke Up This Morning and Found Myself Dead... [live]
  • 2002: The Baggy's Rehearsal Sessions
  • 2002: Blue Wild Angel – Live at the Isle of Wight
  • 2003: The Rainbow Bridge Concert – The Early Show (live)
  • 2003: The Rainbow Bridge Concert – The Late Show (live)
  • 2003: Voices
  • 2003: Live at Berkeley – 2nd Show
  • 2003: Rainbow Bridge Concert (live)
  • 2003: The Rainbow Bridge Concert – Both Shows (live)
  • 2003: The Berkeley Concerts
  • 2013: People, Hell And Angels


Цікаві факти

Композиція Джимі Гендрікса «Hey Joe» фігурує у книзі рекордів Гіннеса як твір, який одночасно виконувався найбільшою кількістю гітаристів. Рекорд був поставлений 1 травня 2006 року, коли на площі Ринок у Вроцлаві пісню в унісон виконав 1581 гітарист, проте рівно через рік, 1 травня 2007 року на тій же площі цей рекорд перевершили — твір прозвучав у виконанні 1876 гітаристів.
1 травня 2016 року, на центральній площі Вроцлава у Польщі, хіт музиканта «Hey Joe» одночасно виконали 7356 гітаристів[4].

У грудні 2016 року американські ботаніки назвали новий вид квіткових рослин на честь Джимі Гендрікса Dudleya hendrixii[5].

Примітки

Література

  • Говард Мендел Джимі Гендрікс. Не обов'язково під кайфом // «Контрапункт» (музичний додаток до тижневика «Український тиждень» (Київ)). — № 7 (липень 2011). — Стор. 20-24.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.