Киевский телеграф

У 1874 році газету у вдови Юнка відкупила Я. Гогоцька. Співпрацювали діячі Старої Громади: М. Драгоманов, М. Зібер, Х. Вовк (Волков), М. Лисенко, П. Чубинський, П. Житецький, В. Антонович та інші.

У статтях і матеріалах, які публікувалися в «Киевском Телеграфе», розглядалися питання розвитку українського національного руху, економічні, політичні та культурні проблеми в Україні. Вийшов 71 номер газети.

Після прийняття Емського акту 1876 року і посилення україножерського курсу російського уряду газету було закрито 1 (13 червня) 1876 року.

У травні 1994 року в Києві була створена щотижнева газета, власник якої — народний депутат 5-го і 6-го скликань Андрій Деркач — вирішив використати для неї назву із багатим історичним корінням.

Першим головним редактором нового «Киевского телеграфа» був Роман Кухарук. Із 2000 р. головний редактор — Володимир Скачко, колишній політичний кореспондент інформаційно-аналітичної телепрограми «Післямова». Шеф-редактор — Олександр Юрчук.

В паперовому вигляді нова газета виходила 554 рази упродовж 16,5 років. Тираж паперової версії коливався від 16 до 40 тисяч екземплярів. Номер № 52 (554) від 24 грудня 2010 р. став останнім в друкованому вигляді.

Починаючи із січня 2011 р. «Киевский телеграф» існує лише в електронній версії, як інтернет-видання[1]. Редактор електронної версії — Ярослав Безруков. З березня 2014 р. на сайті з'явилося лише 5 публікацій, остання — в серпні 2014 р, тобто сайт фактично перестав працювати.

• Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001.

• «Киевский телеграф» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 474.
• Стаття в Енциклопедії історії України ІІУ НАН України
• Номер за 16 квітня 1861 року.