Кирилізація китайської мови

Нижче наведено таблицю китайських складів, у якій порівняні основні системи кирилізації китайської мови. Також для полегшення орієнтування у таблицю додана латинкова система піньїнь.

Таблиця

Системи транскрипції китайської мови
Піньїнь Російська традиційна
(Система Палладія)
Українські системи Болгарська Сербська
АкадемічнаКірносової-Цісар[1]
A — А
aааааа
aiайайайайай
anаньаньаньанан
angанананананг
aoаоаоаоаоао
B — Б
baбабабабаба
baiбайбайбайбайбај
banбаньбаньбаньбанбан
bangбанбанбанбанбанг
baoбаобаобаобаобао
beiбэйбейбейбейбеј
benбэньбеньбеньбънбан
bengбэнбенбенбънбенг
biбибібібиби
bianбяньбяньб'яньбиенбјен
biaoбяобяоб'яобяобјао
bieбебєб'єбиебје
binбиньбіньбіньбинбин
bingбинбінбінбинбинг
boбобобобобо
buбубубубубу
C — Ц
caцацацацаца
caiцайцайцайцайцај
canцаньцаньцаньцанцан
cangцанцанцанцанцанг
caoцаоцаоцаоцаоцао
ceцэцецецъце
cenцэньценьценьцънцен
cengцэнценценцънценг
ciцыцицицъци
congцунцунцонцунцунг
couцоуцоуцовцоуцоу
cuцуцуцуцуцу
cuanцуаньцуаньцваньцуанцуан
cuiцуйцуйцвейцуейцуеј
cunцуньцуньцвеньцунцуен
cuoцоцоцвоцуоцуо
CH — Ч
chaчачачачача
chaiчайчайчайчайчај
chanчаньчаньчаньчанчан
changчанчанчанчанчанг
chaoчаочаочаочаочао
cheчэчечечъче
chenчэньченьченьчънчен
chengчэнченченчънченг
chiчичичичъчи
chongчунчунчончунчунг
chouчоучоучовчоучоу
chuчучучучучу
chuaчуачуачвачуачуа
chuaiчуайчуайчвайчуайчуај
chuanчуаньчуаньчваньчуанчуан
chuangчуанчуанчванчуанчуанг
chuiчуйчуйчвейчуейчуеј
chunчуньчуньчвеньчунчуен
chuoчочочвочуочуо
D — Д
daдадададада
daiдайдайдайдайдај
danданьданьданьдандан
dangданданданданданг
daoдаодаодаодаодао
deдэдедедъде
deiдэйдейдейдейдеј
denдэньденьденьдънден
dengдэндендендънденг
diдидідідиди
diaдядядядядја
dianдяньдяньдяньдиендјен
diangдяндяндяндяндјанг
diaoдяодяодяодяодјао
dieдедєдєдиедје
dingдиндіндіндиндинг
diuдюдюдьовдиудју
dongдундундондундунг
douдоудоудовдоудоу
duдудудудуду
duanдуаньдуаньдваньдуандуан
duiдуйдуйдвейдуейдуеј
dunдуньдуньдвеньдундуен
duoдододводуодуо
E — Э / Е / Ъ
eэееъе
eiэйейейейеј
enэньеньеньънен
engэнененъненг
erэререрърер
F — Ф
faфафафафафа
fanфаньфаньфаньфанфан
fangфанфанфанфанфанг
feiфэйфейфейфейфеј
fenфэнь (фынь)феньфеньфънфен
fengфэн (фын)фенфенфънфенг
foфофофофофо
fouфоуфоуфовфоуфоу
fuфуфуфуфуфу
G — Г / Ґ
gaгаґаґагага
gaiгайґайґайгайгај
ganганьґаньґаньганган
gangганґанґанганганг
gaoгаоґаоґаогаогао
geгэґеґегъге
geiгэйґейґейгейгеј
genгэньґеньґеньгънген
gengгэнґенґенгънгенг
gongгунґунґонгунгунг
gouгоуґоуґовгоугоу
guгуґуґугугу
guaгуаґуаґвагуагуа
guaiгуайґуайґвайгуайгуај
guanгуаньґуаньґваньгуангуан
guangгуанґуанґвангуангуанг
guiгуйґуйґвейгуейгуеј
gunгуньґуньґвеньгунгуен
guoгоґоґвогуогуо
H — Х
haхахахахаха
haiхайхайхайхайхај
hanханьханьханьханхан
hangханханханханханг
haoхаохаохаохаохао
heхэхехехъхе
heiхэйхейхейхъйхеј
henхэньхеньхеньхънхен
hengхэнхенхенхънхенг
hmхмхмгмхмхм
hngхнхнгмхнхнг
hongхунхунхонхунхунг
houхоухоуховхоухоу
huхухухухуху
huaхуахуахвахуахуа
huaiхуайхуайхвайхуайхуај
huanхуаньхуаньхваньхуанхуан
huangхуанхуанхванхуанхуанг
huiхуэй (хой)хуейхвейхуейхуеј
hunхуньхуньхвеньхунхуен
huoхохохвохуохуо
J — ЦЗЬ / ДЗЬ / Ђ
jiцзицзідзідзиђи
jiaцзяцзядзядзяђа
jianцзяньцзяньдзяньдзиенђен
jiangцзянцзяндзяндзянђанг
jiaoцзяоцзяодзяодзяођао
jieцзецзєдзєдзиеђе
jinцзиньцзіньдзіньдзинђин
jingцзинцзіндзіндзинђинг
jiongцзюнцзюндзьондзиунђунг
jiuцзюцзюдзьовдзиуђу
juцзюйцзюйдзюдзюђу
juanцзюаньцзюаньдзюаньдзюенђуен
jueцзюэцзюедзюедзюеђуе
junцзюньцзюньдзюньдзюнђуен
K — К
kaкакакакака
kaiкайкайкайкайкај
kanканьканьканьканкан
kangканканканканканг
kaoкаокаокаокаокао
keкэкекекъке
keiкэйкейкейкейкеј
kenкэнькенькенькънкен
kengкэнкенкенкънкенг
kongкункунконкункунг
kouкоукоуковкоукоу
kuкукукукуку
kuaкуакуаквакуакуа
kuaiкуайкуайквайкуайкуај
kuanкуанькуанькванькуанкуан
kuangкуанкуанкванкуанкуанг
kuiкуйкуйквейкуейкуеј
kunкунькуньквенькункуен
kuoкококвокуокуо
L — Л / Љ
laлалалалала
laiлайлайлайлайлај
lanланьланьланьланлан
langланланланланланг
laoлаолаолаолаолао
leлэлелелъле
leiлэйлейлейлейлеј
lengлэнленленлънленг
liлилілілили
liaляляляляља
lianляньляньляньлиенљен
liangлянлянлянлянљанг
liaoляоляоляоляољао
lieлелєлєлиеље
linлиньліньліньлинлин
lingлинлінлінлинлинг
liuлюлюльовлиуљу
loлололололо
longлунлунлонлунлунг
louлоулоуловлоулоу
luлулулулулу
luanлуаньлуаньлваньлуанлуан
lunлуньлуньлвеньлунлуен
luoлололволуолуо
люйлюйлюлюлу
lüeлюэлюелюелюелуе
lünлюньлюньлюньлюнлуен
M — М
mммммм
maмамамамама
maiмаймаймаймаймај
manманьманьманьманман
mangманманманманманг
maoмаомаомаомаомао
meмэмемемъме
meiмэймеймеймеймеј
menмэнь (мынь)меньменьмънмен
mengмэн (мын)менменмънменг
miмимімімими
mianмяньмяньм'яньмиенмјен
miaoмяомяом'яомяомјао
mieмемєм'ємиемје
minминьміньміньминмин
mingминмінмінминминг
miuмюмюмйовмиумју
mmмммммммммм
moмомомомомо
mouмоумоумовмоумоу
muмумумумуму
N — Н / Њ
nннннн
naнанананана
naiнайнайнайнайнај
nanнаньнаньнаньнаннан
nangнаннаннаннаннанг
naoнаонаонаонаонао
neнэнененъне
neiнэйнейнейнейнеј
nenнэньненьненьнъннен
nengнэнненненнънненг
ngнгнгнннг
niнинінінини
niaняняняняња
nianняньняньняньниенњен
niangняннянняннянњанг
niaoняоняоняоняоњао
nieненєнєниење
ninниньніньніньниннин
ningнинніннінниннинг
niuнюнюньовниуњу
nongнуннунноннуннунг
nouноуноуновноуноу
nuнунунунуну
nunнуньнуньнвеньнуннуен
nuanнауньнауньнваньнуаннуан
nuoнононвонуонуо
нюйнюйнюнюну
nüeнюэнюенюенюенуе
O — О
oооооо
ouоуоуовоуоу
P — П
paпапапапапа
paiпайпайпайпайпај
panпаньпаньпаньпанпан
pangпанпанпанпанпанг
paoпаопаопаопаопао
peiпэйпейпейпайпеј
penпэньпеньпеньпънпен
pengпэнпенпенпънпенг
piпипіпіпипи
pianпяньпяньп'яньпиенпјен
piaoпяопяоп'яопяопјао
pieпепєп'єпиепје
pinпиньпіньпіньпинпин
pingпинпінпінпинпинг
poпопопопопо
pouпоупоуповпоупоу
puпупупупупу
Q — ЦЬ / Ћ
qiциціціцићи
qiaцяцяцяцяћа
qianцяньцяньцяньциенћен
qiangцянцянцянцянћанг
qiaoцяоцяоцяоцяоћао
qieцецєцєциеће
qinциньціньціньцинћин
qingцинцінцінцинћинг
qiongцюнцюнцьонциунћунг
qiuцюцюцьовциућу
quцюйцюйцюцюћу
quanцюаньцюаньцюаньцюенћуен
queцюэцюецюецюећуе
qunцюньцюньцюньцюнћуен
R — Ж
ranжаньжаньжаньжанжан
rangжанжанжанжанжанг
raoжаожаожаожаожао
reжэжежежъже
renжэньженьженьжънжен
rengжэнженженжънженг
riжижижижъжи
rongжунжунжонжунжунг
rouжоужоужовжоужоу
ruжужужужужу
ruanжуаньжуаньжваньжуанжуан
ruiжуйжуйжвейжуейжуеј
runжуньжуньжвеньжунжуен
ruoжожожвожуожуо
S — С
saсасасасаса
saiсайсайсайсайсај
sanсаньсаньсаньсансан
sangсансансансансанг
saoсаосаосаосаосао
seсэсесесъсе
seiсэйсейсейсейсеј
senсэньсеньсеньсънсен
sengсэнсенсенсънсенг
siсысисисъси
songсунсунсонсунсунг
souсоусоусовсоусоу
suсусусусусу
suanсуаньсуаньсваньсуансуан
suiсуйсуйсвейсуейсуеј
sunсуньсуньсвеньсунсуен
suoсососвосуосуо
SH — Ш
shaшашашашаша
shaiшайшайшайшайшај
shanшаньшаньшаньшаншан
shangшаншаншаншаншанг
shaoшаошаошаошаошао
sheшэшешешъше
sheiшэйшейшейшейшеј
shenшэньшеньшеньшъншен
shengшэншеншеншъншенг
shiшишишишъши
shouшоушоушовшоушоу
shuшушушушушу
shuaшуашуашвашуашуа
shuaiшуайшуайшвайшуайшуај
shuanшуаньшуаньшваньшуаншуан
shuangшуаншуаншваншуаншуанг
shuiшуйшуйшвейшуейшуеј
shunшуньшуньшвеньшуншуен
shuoшошошвошуошуо
T — Т
taтатататата
taiтайтайтайтайтај
tanтаньтаньтаньтантан
tangтантантантантанг
taoтаотаотаотаотао
teтэтететъте
tengтэнтентентънтенг
tiтитітітити
tianтяньтяньтяньтиентјен
tiaoтяотяотяотяотјао
tieтетєтєтиетје
tingтинтінтінтинтинг
tongтунтунтонтунтунг
touтоутоутовтоутоу
tuтутутутуту
tuanтуаньтуаньтваньтуантуан
tuiтуйтуйтвейтуейтуеј
tunтуньтуньтвеньтунтуен
tuoтототвотуотуо
W — В / У
waвававауава
waiвайвайвайуайвај
wanваньваньваньуанван
wangванванвануанванг
weiвэйвейвейуейвеј
wenвэньвеньвеньуънвен
wengвэнвенвенуънвенг
woвововоуово
wuуувууву
X — СЬ
xiсисісісиси
xiaсясясясясја
xianсяньсяньсяньсиенсјен
xiangсянсянсянсянсјанг
xiaoсяосяосяосяосјао
xieсeсєсєсиесје
xinсиньсіньсіньсинсин
xingсинсінсінсинсинг
xiongсюнсюнсьонсиунсјунг
xiuсюсюсьовсиусју
xuсюйсюйсюсюсју
xuanсюаньсюаньсюаньсюенсјуен
xueсюэсюесюесюесјуе
xunсюньсюньсюньсюнсјуен
Y — Й / Ј (Е, Є, И, Ї, Ю, Я)
yaяяяяја
yanяньяньяньйенјен
yangянянянянјанг
yaoяояояояојао
yeеєєйеје
yiиїїији
yinиньїньїньинјин
yingинїнїнинјинг
yoйо (ё)йойойојо
yongюнюнйонюнјунг
youююйовйоујоу
yuюйюйююју
yuanюаньюаньюаньюенјуен
yueюэюеюеюејуе
yunюньюньюньюнјуен
Z — ЦЗ / ДЗ / Ц
zaцзацзадзадзаца
zaiцзайцзайдзайдзайцај
zanцзаньцзаньдзаньдзанцан
zangцзанцзандзандзанцанг
zaoцзаоцзаодзаодзаоцао
zeцзэцзедзедзъце
zeiцзэйцзейдзейдзейцеј
zenцзэньцзеньдзеньдзънцен
zengцзэнцзендзендзънценг
ziцзыцзидзидзъци
zongцзунцзундзондзунцунг
zouцзоуцзоудзовдзоуцоу
zuцзуцзудзудзуцу
zuanцзуаньцзуаньдзваньдзуанцуан
zuiцзуйцзуйдзвейдзуейцуеј
zunцзуньцзуньдзвеньдзунцуен
zuoцзоцзодзводзуоцуо
ZH — ЧЖ / ДЖ / Џ
zhaчжачжаджаджаџа
zhaiчжайчжайджайджайџај
zhanчжаньчжаньджаньджанџан
zhangчжанчжанджанджанџанг
zhaoчжаочжаоджаоджаоџао
zheчжэчжеджеджъџе
zheiчжэйчжейджейджейџеј
zhenчжэньчженьдженьджънџен
zhengчжэнчжендженджънџенг
zhiчжичжиджиджъџи
zhongчжунчжунджонджунџунг
zhouчжоучжоуджовджоуџоу
zhuчжучжуджуджуџу
zhuaчжуачжуаджваджуаџуа
zhuaiчжуайчжуайджвайджуайџуај
zhuanчжуаньчжуаньджваньджуанџуан
zhuangчжуанчжуанджванджуанџуанг
zhuiчжуйчжуйджвейджуейџуеј
zhunчжуньчжуньджвеньджунџуен
zhuoчжочжоджводжуоџуо

Особливості систем

Російська

Традиційна російська транскрипція бере свій початок від наробок архімандрита Іакінфа (в миру Микити Бічуріна), котрий з 1807 по 1821 рік очолював Духовну місію в Пекіні, а в 1828 році отримав доручення укласти граматику китайської для Училища китайської мови в Кяхті. Згодом систему доопрацював архімандрит Палладій (у миру Петро Кафаров).

Особливістю системи Палладія є використання йотованих літер для дифтонгів (у Бічуріна — иа), відсутність приставних літер на початку складу (у Бічуріна — ву).

Опозиція китайських велярних і альвеолярних голосних передана в системі через -нь/-н: ban — бань, bang — бан.

Опозиція китайських придихових і непридихових приголосних передана через опозицію дзвінких і глухих, однак із використанням нестандартних диграфів: цз, чж — zhan — чжань, ji — цзи.

Академічна

Українська академічна транскрипція китайської мови схожа на систему Палладія, але відрізняється у наступних позиціях:

  1. Китайський приголосний g транскрибується як українське ґ, а не г.[значущість факту?]
  2. Китайське yi передається літерою ї.
  3. Китайське i після приголосного транскрибується як українське и у складах ci, chi, ri, shi, si, zhi, zi і як і в інших випадках.[значущість факту?]
  4. Апостроф може вживатися як складорозділювальний засіб. Наприклад, якщо при транскрипції двох сусідніх складів одного слова останній закінчується на , а наступний починається на голосну, то на стику ставиться апостроф: 长安 Чан'ань, 朋友 пен'ю (у російській мові — твердий знак).[значущість факту?]
  5. Уведені в український контекст китайські імена та прізвища варто відмінювати за нормами української мови: жіночі прізвища залишати без змін, а чоловічі — відмінювати. (На відміну від російської системи, у якій традиційно відмінюються лише імена, але не прізвища.)

Кірносової-Цісар

Українська китайська транскрипція Кірносової-Цісар (УКТ) розроблена насамперед для носіїв української мови і не призначена для вивчення китайської мови. Система створена на фонологічних засадах і адаптована до артикуляційної бази українських мовців.

Опозицію китайських аспірованих і неаспірованих приголосних у цій УКТ, як і в інших системах, передано опозицією дзвінких і глухих приголосних. Проте, на відміну від академічної української транскрипції, у системі Кірносової-Цісар використовують традиційні українські диграфи дж і дз.

Передача придиховості і непридиховості
Неаспірати Аспірати
ПіньїньУКТПіньїньУКТ
bбpп
gґkк
dдtт
zhджchч
zдз(и)cц(и)
jдз(i)qц(і)
rж(и)shш(и)

Водночас у питанні передачі носових голосних ця УКТ теж продовжує традицію, закладену російською транскрипцією Палладія: опозиція альвеолярної і велярної назалізації передається опозицією м'якості-твердості приголосного Н (н-нь). Таке рішення зумовлене тим, що в українській мові відсутня фонема ng, і відповідно немає пари-опозиції n-ng. Українською фонетикою також обумовлений запис як -он назалізованого О у складах типу -ong, чому в системі Палладія відповідає -ун (tong, hong рос. тун, хун укр. тон, хон).

Задля збереження структури китайського складу, зокрема для розрізнення звуків повного і неповного творення, і також через нехарактерність для української мови дифтонгів і трифтонгів, звуки i та u передають як І (И) та У, лише коли вони несуть тон. Запис нескладотворного u як В запобігає утворенню нових складів у запозиченому слові. На додаток, оскільки в українській мові існує явище протези, ініціаль yi- та склад wu транскрибують як ї- та ву.

Для розмежування складів складних китайських слів використовують апостроф. Апостроф пишуть,

  • Якщо фіналь першого складу закінчується на , а ініціаль наступного починається на а- (наприклад, Чан'ан);
  • Якщо фіналь першого складу закінчується на , а ініціаль наступного починається на йотовану (наприклад, Сін'ї);
  • Якщо фіналь першого складу закінчується на -ов, а ініціаль наступного починається на йотовану (наприклад, Хов'ю).

Китайські запозичення за можливості відмінювані.

Болгарська

Самостійна болгарська система транслітерації китайської була розроблена в 1990-ті роки. В її основі доробок китаєзнавців С. Катерової, Чжан Суньфена і С. Гогової.

У системі опозиція китайських придихових і непридихових приголосних відтворена опозицією глухих і дзвінких (ч-дж, ц-дз). Разом із тим система ігнорує опозицію велярних і альвеолярних голосних (man — ман, mang — ман), що створює велику кількість омонімів.

Автори системи значною мірою орієнтувались на принципи фонетичної транскрипції, а не фонологічної, що видно з таких рішень: йотований альвеолярний назальний А (ian) переданий як йен, -ong — як -ун. Також автори непослідовно відтворюють трифтонги: йотований огублений О після приголосної вони транслітерують із піньїню (liu — лиу), а йотований огублений Е передають фонологічним шляхом (cui — цуей).

Існує альтернативний варіант системи, доопрацьований сходознавцем А. Алексієвим. В альтернативному варіанті опозиція велярних і альвеолярних передана через -н/-нг, а йотоване О передається через йо-/-ьо-.

Сербська

Самостійна сербська система транслітерації китайської була розроблена Інститутом Конфуція у 2000-ні роки.

Автори системи значною мірою орієнтувались на принципи фонетичної транскрипції, а не фонологічної, що видно з таких рішень: йотований альвеолярний назальний А (ian) переданий як јен, -ong — як -унг. Однак фонематичний принцип було враховано при передачі трифтонгів: chui — чуеј, chun — чуен.

Опозицію альвеолярний-велярний у системі передано за зразком піньїню — через -н/-нг: an — ан, ang — анг.

Через особливий склад кириличних алфавітів південно-західних слов'ян у самобутній спосіб передані африкати. Зокрема піньїнева J передана літерою Ђ (джь), ZH — літерою Џ (дж).

На відміну від системи Палладія, як у піньїні, на початку складів використовуються приставні приголосні: yi — ји, wu — ву. З'являється йотація у середині складу після приголосних, що не можуть бути пом'якшені: mian — мјен тощо.

Примітки

  1. Система Кірносової-Цісар прийнята у сходознавчому видавництві «Сарфан» (зокрема використана в книжках «Джвандзи», «Дешифрувати», «Хроніки поцуплених роверів», «Історії Сахари») і у видавництві Українського католицького університету (станом на липень 2021 ще не використовувалась у книжках УКУ).

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.