Кирчів Павло Олексійович
Павло Олексійович Кирчів (псевдоніми та криптоніми — Маланич, Перчик Віц-Вичоса, Глум, Колиоко, К-в, П., Мал… ч та ін.; *16 березня 1862, село Корчин, нині Сколівського району Львівської області — †12 червня 1916, село Курники, поблизу міста Яворова, нині Львівської області) — український письменник, педагог, громадський і культурний діяч. Брат Богдана Олексійовича Кирчева.
| Кирчів Павло Олексійович | |
|---|---|
| Псевдо | Маланич, Перчик Віц-Вичоса, Глум, Колиоко, К-в, П., Мал… ч та ін. |
| Народився |
16 березня 1862 Корчин |
| Помер |
12 червня 1916 (54 роки) Курники |
| Діяльність | письменник |
| Знання мов | українська |
Біографія
1885 року закінчив Львівську учительську семінарію. За національні погляди переслідувався австрійською владою.
Друкувався в українській періодиці 80-х років XIX — початку XX століття. 1888 року редагував газету «Буковина».
Автор ліричних віршів. Збірку сатиричних оповідань «Будяки» (1890) було заборонено цензурою. Писав також літературно-критичні статті, перекладав з польської, норвезької, німецької та інших мов.
Рукописний архів Кирчева зберігається в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України та у Львівській науковій бібліотеці імені Василя Стефаника НАН України у Львові.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 3. — С. 1033.