Киселівка (Херсонський район)
Киселі́вка — село в Україні, у Чорнобаївській сільській громаді Херсонського району Херсонської області.
село Киселівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Херсонська область |
Район/міськрада | Херсонський район |
Громада | Чорнобаївська сільська громада |
Рада | Чорнобаївська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA65100170050033648 |
Облікова картка | Киселівка |
Основні дані | |
Засноване | 1856 |
Населення | 2494 |
Площа | 3,28 км² |
Густота населення | 760,37 осіб/км² |
Поштовий індекс | 75022[1] |
Телефонний код | +380 5547 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°45′19″ пн. ш. 32°24′27″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
36 м |
Відстань до обласного центру |
26,3 км |
Відстань до районного центру |
26,3 км |
Найближча залізнична станція | Чеховичі |
Відстань до залізничної станції |
2 км |
Місцева влада | |
Староста | Москаленко Віталій Іванович |
Карта | |
Киселівка | |
Киселівка | |
Мапа | |
Колишній центр Киселівської сільської ради. Розташована за 2 км від залізничного роз'їзду Чеховичі на лінії Херсон—Миколаїв.
Історія
Заселення
Перша писемна згадка про Киселівку відноситься до 1856 року, коли в ньому нараховувалось 26 дворів. У 1859 на території села були засновані хутори: Русолови, Ново-Кирилівка, Кисельова, Новікові, Русакові, які згодом об'єдналися у Киселівку. У 1896 році на території Кисельових хуторів налічувалось вже 127 дворів, проживало 662 чоловіки і працювало 3 лавки.
Початок радянської окупації
У січні 1918 року в селі розпочалась радянська окупація.
У 1921 році організована сільськогосподарська артіль найбіднішого селянства, яка 14 березня 1924 року реорганізувалася у сільськогосподарську комуну ім. Петровського і мала в користуванні 180 десятин орної землі.
У 1929 році, під час примусової колективізації, у Киселівці було створено 4 колгоспи. Все виробництво проводилось вручну, пізніше з'явилися трактори «Універсал» та «Т-65», які стали справжнім подарунком для села.
Село постраждало від Голодомору, проведеного радянським урядом у 1932—1933 роках. Згідно з мартирологом Національної книги пам'яті України, складеного на основі різних джерел, встановлено імена 24 загиблих[2]. Через опір колективізації та геноциду в селі відбувалось відкриття кримінальних справ проти місцевих жителів[3].
У роки Другої світової війни
У грізні роки Німецько-радянської війни на фронтах воювали 206 киселівців, 79 із них так і не повернулися додому, 150 нагороджено орденами і медалями. У 1971 році на території села проживало 85 ветеранів Німецько-радянської війни, на 20 жовтня 2012 року їх залишилось лише троє — це Костюшко Цезар Іванович, Павловська Ксенія Юхимівна і Романова Любов Лук'янівна.
Радгосп «Молода гвардія»
1 жовтня 1964 року був створений радгосп «Молода гвардія». Першими директором став Гуман Микола Васильович, який залишався незмінним керівником протягом 16 років. Його змінив Григорій Григорович Лущан. Довгий час, як і М. В. Гуман, він працював пліч-о-пліч з головним агрономом радгоспу Урсалом Валентином Дмитровичем. За радгоспом було закріплено 7476 га сільськогосподарських угідь, з них 7104 га орної землі, у тому числі 1553 га зрошуваної. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні насіннєвих культур, виробництві яловичини, розвиненим було молочне тваринництво. Підсобним підприємством був консервний цех, кормовиробничий комплекс. За високі показники з виробництва молока радгосп в 1979 і 1980 роках нагороджений перехідним Червоним прапором ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ. 184 трудівника села отримали урядові нагороди, у тому числі ордена Леніна — комбайнер І. Н. Рядчій, ордена Жовтневої Революції — голова виконкому сільради, секретар парткому радгоспу І. С. Бугаєнко. За сумлінну, добросовісну працю нагороджено високими державними нагородами цілу плеяду самовідданих трударів ланів та ферм: Москаленко Василя Васильовича, Капустіна Анатолія Єгоровича, Інгула Володимира Даниловича, Глазову Людмилу Олександрівну.
Проте з часом у господарстві стали відбуватися зміни, на жаль, не на краще. 14 березня 1997 року радгосп «Молода Гвардія» перейменовано у ВАТ «Молода Гвардія», але це вже не могло врятувати його від банкрутства.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2533 особи, з яких 1199 чоловіків та 1334 жінки[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2466 осіб[5].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,75 % |
російська | 4,33 % |
молдовська | 0,68 % |
білоруська | 0,12 % |
Сучасність
Станом на 2014 рік у Киселівці діють три сільськогосподарські підприємства: ЗАТ «Киселівка» (керівник Сова Олександр Іванович), ТОВ «Оса-2» (керівник Урсуленко Г. С.), ПП «Агропродукт-Н» (керівник Сова Наталія Федорівна). Промисловість села представлена сучасним підприємством ТОВ «Полімер-лак», яке діє з 1993 року.
На території Киселівської сільської ради функціонують 9 фермерських господарств та 12 приватних магазинів. Працюють дитячий ясла-садок, загальноосвітня школа, амбулаторія, пошта, будинок культури та сільська бібліотека.
Храми
- Івана Богослова УПЦ МП
Уродженці
Примітки
- Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Білозерський район
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Херсонська область. — Херсон: Наддніпрян. правда, 2008. — с. 252
- Державний архів Херсонської області, ф. Р –787, оп. 1, спр. 960
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Іон Андрій Дмитрович