Жданов Віктор Петрович
Ві́ктор Петро́вич Жда́нов (нар. 3 березня 1968 у селі Киселівка, Білозерський район, Херсонська область, УРСР) — український актор театру та кіно. Заслужений артист України (2009)[1]. Актор Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Дворазовий володар кінопремії «Золота дзиґа» (2018, 2020).
| Віктор Жданов | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Віктор Петрович Жданов | |||
| Народився |
3 березня 1968 (53 роки) с. Киселівка, Білозерський район, Херсонська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | актор | |||
| Дружина | Олена Хохлаткіна | |||
| Провідні ролі |
Старий у фільмі «Кіборги. Герої не вмирають» Кайдаш у серіалі «Спіймати Кайдаша» | |||
| IMDb | ID 9161984 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 Заслужений артист України «Золота дзиґа» (2018, 2020) | ||||
|
| ||||
Життєпис
Закінчив Херсонське культурно-просвітницьке училище (нині — Херсонське училище культури) за спеціальністю режисер самодіяльних театральних колективів. Незакінчена вища освіта[2].
З 1986 року — артист у Херсонському обласному театрі ляльок[3].
З 1988-1996, та з 1999 — артист у Херсонському обласному українському музично-драматичному театрі ім. М. Куліша.
З 1997-го — артист Державного драматичного театру ім. О. С. Пушкіна (м. Майкоп, республіка Адигея, Росія).
З 2000-го до 2014 року — у Донецькому національному академічному українському музично-драматичному театрі.
З 2014 року — у Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра.
Наприкінці 2018 року був ведучим серії «Цинковий дим над Сарнами» передачі «Вижити в Україні» телеканалу ZIK[4].
Одружений. З дружиною Оленою Хохлаткіною разом працював у Донецькому українському театрі, але у 2014 році внаслідок окупації Донецька артисти залишили місто та переїхали до Києва[5]. Донька — Оксана Жданова — актриса Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка. Син — студент операторського факультету.
Театральні ролі
- 2014 — «Даринка, Гриць та Нечиста сила» В. Бойка — Пан
- 2015 — «Пой, Лола, пой!» у п'єсі О. Чепалова за романом Г. Манна «Учитель Гнус…» — директор гімназії, музикант оркестру
- 2015 — «Три сестри» за п'єсою А. Чехова — Чебутикін Іван Романович
- 2015 — «20 років без повітря» за п'єсою Г. Яблонської «Язичники» — Боцман (Микола)
- 2017 — «Опіскін. Фома!» за повістю Ф. Достоєвського «Село Степанчикове та його мешканці» — Єжевікін Євграф Ларіонович, провінційний чиновник
- 2017 — «Життя попереду» Е. Ажара — Юссеф Кадир
- «Оргія» Лесі Українки — Меценат
- «Закат» за І.Бабелем — Беня Крик
- «Діамантовий дим» за І. Ільфом та Є. Петровим — Бендер
- «Енеїда» за І.Котляревським — Турн, Дарес
- «Без провини, винні» О. Островского — Муров
- «Мою жінку звати Моріс» Р. Шорта — Моріс
- «Звичайне диво» Є. Шварца — Адміністратор
- «Філумена Мортурано» Е. де Філіппо — Доменіко Соріано
- «Туди-сюди чотири рази» за п'єсою М. Фрейна «Шум за сціною» — Роджер
- «Милий друг» за Гі де Мопассаном — Той, хто завжди поруч
- «Історія коня» М. Розовського за повістю Л. Толстого «Холстомір» — Холстомір
- «Ходжа Насреддін проти еміра Бухарського» Н. Хаткіної — Джафар
- «Любов до гробу» А.Ніколаї — Маріо
- «Божевільний Журден» М. Булгакова — Латорильєр (маркіз Дорант)
- «У джазі тільки дівчата» О. Аркадіна-Школьніка — Осгуд Філдінг ІІІ
- «Скандал у Гранд-Опера, або Знайдіть тенора» К. Людвіга — Генрі Саундерс
- «Сорочинський ярмарок» за М. Гоголем — Цибуля
- «Зойчина квартира» М. Булгакова — Аметистов
- «Стриптиз» за п’єсою Ентоні МакКартена, Стефана Синклера, Жака Коллара «Ladies` Night» — Грехем
- «Діти Арбату» за романом О. Рибакова — Максим
- «Закат» за І.Бабелем — Левка Крик
- «Моя прекрасна леді» Б.Шоу — Фредді
- «Наймичка» І.Карпенка-Карого — Москаль, Панас
- «Чмир», «Як пани так і ми» М. Кропивницького — Чмир
- «Левша» М. Лескова — Цар
- «Ой, Морозе-Морозенку» Л. Крупи — Богдан Хмельницький
- «Собор Паризької Богоматері» В. Гюго — Квазімодо
- «Три мушкетери» О. Дюма — Атос, Араміс
- «Блез» К. Маньє — Блез
- «Остання жінка Дона Хуана» Л. Жуховицького — Виконавець
Фільмографія
- Російськомовні фільми та телесеріали
- Рибалка — серіал «Пес» (Україна, Росія). 16 серія. 2015 рік
- Гурій — серіал «Останній яничар» (Україна, Росія). 2015 рік
- епізодична роль — серіал «Забута жінка» (Україна, Росія). 2016 рік
- батько Тамари Федір Валентинович Єрошин — серіал «Коли минуле — попереду» (Україна, Росія). 2016 рік
- отець Володимир — серіал «На лінії життя» (Україна, Росія). 2016 рік
- Фікса — серіал «Пес-2» (Україна). 5 серія Кінозірка. 2016 рік
- серіал «Підкидьки» (Україна). 2016 рік
- куркуль — серіал «Конвой» Україна, 2017
- Булигін — серіал «Нюхач-3», Україна 2017
- Хромов, брат Миколи — серіал «Пес-3», 11 серія «Погана прикмета» Україна 2017
- Іванов — серіал «Той, хто не спить» Україна, 2017
- Лебедєв — серіал «Поверни моє життя» Україна, 2018
- експерт — серіал «Пес-4» Україна. 7 серія Вершник без голови, 2018
- Іванич — серіал «За законами воєнного часу-2» Україна, 2018
- тато Лєни — фільм «Я, ти, він, вона», Україна, 2018
- «Спадкоємиця мимоволі» Україна, 2019
- Єгор Ілліч, голова сільради — Останній день війни" Україна, 2020
- Україномовні художні фільми
- 2017 — Кіборги. Герої не вмирають — «Старий»
- 2018 — Вулкан (Україна, Німеччина, Монако) — Вова
- 2019 — Додому — дядько Вася
- 2019 — Чорний Ворон — Митрофан
- 2020 — Екс — священник
- 2020 — Номери — № 3
- 2020 — Я працюю на цвинтарі (Україна, Польща) — Петрович, директор цвинтаря
- Україномовні анімаційні фільми
- Англомовні художні фільми
- Захар Беркут (Україна, США; 2019) — Хорун
- Українські телесеріали
- Спіймати Кайдаша (Україна; 2020) — Омелько Кайдаш;
- І будуть люди (Україна; 2020) — Свирид Івасюта[7]
- Сага (Україна, 2020) — Ілля Козак
- «Кришталеві вершини» (Україна, 2021)
Нагороди й номінації
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| Національна кінопремія «Золота дзиґа» | |||
| 2018 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Кіборги | Нагорода |
| 2020 | Вулкан | Нагорода | |
| Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» | |||
| 2006 | Краща чоловіча роль другого плану | У джазі тільки дівчата | Нагорода |
| Фестиваль вистав для дітей та юнацтва «Золотий ключик» | |||
| 2005 | Краща чоловіча роль другого плану | Історія коня | Нагорода |
| Міжрегіональний фестиваль «Театральний Донбас» | |||
| 2006 | Краща чоловіча роль другого плану | У джазі тільки дівчата | Нагорода |
Примітки
- Указ Президента України від 17 вересня 2009 року № 750/2009 «Про нагородження працівників культури і мистецтв Донецької області»
- Характерний якийсь. Провідний актор донецької муздрами Віктор Жданов: «У своїй першій виставі я виносив валізу»
- Сторінка Віктора Жданова на Енциклопедії сучасної України
- Youtube-запис програми Телеканалу ZIK Вижити в Україні: Цинковий дим над Сарнами
- Подружжя театралів з Донецька розповіло, хто допомагає переселенцям у Києві.
- Сторінка актора на сайті Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра
- «І будуть люди»: персонажі історичного серіалу
Посилання
- Viktor Zhdanov на сайті IMDb (англ.)
- Жданов Віктор Петрович у соціальній мережі «Facebook»
- Віктор Жданов у Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра
- Любов Базів (17 листопада 2020). Віктор Жданов, актор театру і кіно. Укрінформ.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.