Китайська система мір

Шичжи (кит. спр. 市 制 , піньїнь: shìzhì — «ринкова система») — система мір, що вживалася у Китаї до кінця XX століття. В КНР одиниці вимірювання було стандартизовано для відповідності Міжнародній системі одиниць (SI), а стара система одиниць мала в основі число 16. В Гонконзі англійська система мір використовувалася разом з гонконгською, а з 1976 року до вживаним одиницям додалися метричні. Тайванська система одиниць використовувалася під японським і голландським пануванням, в ній багато однойменних одиниць мали різні значення. На кінець XX століття Тайвань повністю перейшов на метричні одиниці. Старі китайські одиниці вимірювання продовжують обмежено використовуватися у повсякденному житті.

Старовинні китайські ваги

Історія

Згідно Лі цзи, перші одиниці вимірювання створив легендарний імператор Хуан-ді. Словники Сяо ер'я і Кунцзи цзяюй стверджують, що одиниці довжини походять від довжини частин тіла. Згідно Ші цзи, ці засновані на довжині частин тіла одиниці мали неоднозначну протяжність, і імператор Юй Великий, інша легендарна персона, їх уніфікував. Лінійки з десятеричними мітками знаходять в могилах династії Шан.

В династію Чжоу влада регіонів стала посилюватися, і там стали використовувати власні одиниці вимірювання. Після закінчення Періоду Воюючих царств Цинь Шихуанді об'єднав Китай і стандартизував одиниці. Ці одиниці зафіксовано у Ханьшу.

Дослідження астрономічних інструментів показало зміни у довжині «чі» протягом століть (по нанесених мітках). Династія Мін реорганізувала одиниці і привела їх до десяткової основи. У 1929 році уряд Китаю прийняв метричну систему[1].

У 1976 році Управління метрології Гонконгу організувало поступовий перехід на систему SI[2].

Стародавні китайські одиниці

Довжина

Традиційні одиниці довжини — чі (尺), бу (步), лі (里). Довжина цих одиниць змінювалася з часом. 1 бу дорівнював то 5, то 6 чі, а 1 лі — від 300 до 360 бу.

Довжина в метрах[3]
династія чі бу лі
= 5 чі = 6 чі = 300 бу = 360 бу
Шан 0,1675 1,0050 301,50
0,1690 1,0140 304,20
Чжоу 0,1990 1,1940 358,20
Східна Чжоу 0,2200 1,3200 396,00
0,2270 1,3620 408,60
0,2310 1,3860 415,80
Цинь 0,2260 1,3560 406,80
Хань 0,2310 1,3860 415,80[4]
600 н. е. 0,2550 1,5300 459,00
Тан 0,2465 1,2325 369,75 443,70
0,2955 1,4775 443,25 531,90
Сун 0,2700 1,3500 405,00 486,00
Північна Сун 0,3080 1,5400 462,00 554,40
Мін 0,3008—0,3190 1,5040—1,5950 451,20—478,50 541,44—574,20
Цін 0,3080—0,3352 1,5400—1,6760 462,00—503,89 554,40—603,46

Сучасні одиниці вимірювання

Приблизні значення вказано зі знаком ~.

Довжина
Одиниця Ханьцзи Відносна величина Метричне значення Значення у брит. одиницях Примітки
hū, ху 忽 1/1 000 000 ⅓ мкм
sī, си 丝 1/100 000 3⅓ мкм
háo, хао 毫 1/10 000 33⅓ мкм
lí, лі 市厘 1/1000 ⅓ мм
fēn, фень 市分 1/100 3⅓ мм ~0,1312 дюйма
cùn, цунь 市寸 1/10 3⅓ см ~1,312 дюйма
chǐ, чі 市尺 1 33⅓ см ~1,094 фута китайський фут
bù, бу 步 5 1⅔ м ~1,823 ярда китайський пасс (шаг)
zhàng, чжан 市丈 10 3⅓ м ~3,645 ярда
yǐn, інь 引 100 33⅓ м ~36,45 ярда
lǐ, лі 市里 1500 500 м ~546,8 ярда Це «лі» відрізняється від «лі» (厘).

Гонконгські одиниці
Одиниця Ханьцзи Відносна величина Метричне значення Значення у брит. одиницях Примітки
fen, фень 分 1/100 ~3,715 мм ~0,1463 дюйма
cun, цунь 寸 1/10 ~3,715 см ~1,463 дюйма
chi чі 尺 1 ~37,15 см ~1,219 фута Гонконгський фут — дорівнює0,371475 метра

Площа
Одиниця Ханьцзи Відносна величина Метричне значення Значення у брит. одиницях Примітки
lí, лі 市厘 1 6⅔ м² ~7,973 кв. ярда
fēn, фень 市分 10 66⅔ м² ~79,73 кв. ярда 10 лі
mǔ, му 市亩,
畝		 100 666⅔ м² ~797,3 кв. ярда,
~0,1647 акра		 10 фень,
60 чжан²
shí, ші (市)石 1000 6666⅔ м² ~1,647 акра 10 му
qǐng, цін 市顷 10 000 6⅔ га ~16,47 акра 10 ші, 100 му
Одиниця Ханьцзы Відносна величина Метричне значення Значення у брит. одиницях Примітки
fāng cùn, фан цунь 方寸 1/100 11 1⁄9 см² ~1,722 кв. дюйма 100 фень²
fāng chǐ, фан чі 方尺 1 1⁄9 м² ~172,2 кв. дюйма,
~1,196 кв. фута		 100 цунь²
fāng zhang, фан чжуан 方丈 100 11 1⁄9 м² ~119,6 кв. фута,
~13,29 кв. ярда		 100 чі²

Об'єм

Ці одиниці використовувалися для вимірювання кількості зерна.

Одиниця Ханьцзи Відносна величина Метричне значення Значення у брит. одиницях Примітки
cuō, цо 撮 1/1000 1 мл
sháo, шао 勺 1/100 10 мл ~0,6102 кв. дюйма
gě, ге 合 1/10 100 мл ~0,1816 пінти ~6,102 кв. дюйма
shēng, шен 市升 1 1 л ~1,816 пінти ~61,02 кв. дюйма
dǒu, доу 市斗 10 10 л ~18,16 пінти,
~2,27 галонів		 ~610,2 цу,
~0,3531 цу
dàn, дань 市石 100 100 л ~22,7 галона ~3,531 кв. фута

Маса

У тому числі золота і срібла.

Одиниця Ханьцзи Відносна величина Метричне значення Значення у брит. одиницях Примечания
hū, ху 忽 1/10 000 000 50 мкг
sī, си 絲 1/1 000 000 500 мкг
háo, хао 毫 1/100 000 5 мг
lí, лі 市厘 1/10 000 50 мг
fēn, фень 市分 1/1000 500 мг ~0,2822 драхми
qián, цянь 市钱 1/100 5 г ~2,822 драхми
liǎng, лян 市两 1/10 50 г ~1,764 унції
jīn, цзінь 市斤 1 500 г ~1,102 фунтів Кетті, китайський фунт. 16 лян = 1 цзінь = 604,79 г
dàn, дань 市担 / 擔 100 50 кг ~110,2 фунта

Гонконгські одиниці маси
Одиниця Ханьцзи Відносна величина Метричне значення Значення у брит. одиницях Примітки
фань 分 (fan1, фань) 1/1600 ~378 мг ~0,2133 драхми
цянь 錢 (cin4, чхінь) 1/160 ~3,78 г ~2,133 драхми
лян 両 (loeng2, льон) 1/16 ~37,8 г ~1,333 унції точно 37,799 363 75 г
кетті 斤 (gan1, кан) 1 ~604,8 г ~1,333 фунта точно 0,604 789 82 кг
дань 担 (daam3, там) 100 ~60,48 кг ~133,3 фунта

Гонконгські золоті міри ваги

Використвуться для вимірювання кількості дорогоцінних металів.

Одиниця Ханьцзи Відносна величина Метричне значення Значення у брит. одиницях Примітки
камханфань 金衡分 1/100 ~374,3 мг ~0,2112 драхми
камханчхінь 金衡錢 1/10 ~3,743 г ~2,112 драхми
камханльон 金衡両 1 ~37,43 г ~1,32 унції точно 37,429 грамів

Час
Одиниця Ханьцзи Відносна величина Метричне значення Примітка
miǎo, мяо 秒 1 секунда
старый фень 分 1/60 ке 15 секунд не використовується
fēn, фень 分 1 хвилина
zi, цзи 字 5 хвилин використовується у діалогах
kè, ке 刻 60 старих фень 15 хвилин Протягом історії Китаю дорівнював 1/96, 1/100, 1/108, 1/120 дня. Наприкінці XX століття використовувався у значенні 1/96 дня.
xiǎoshí, сяоші 小时 4 ке 1 година
shíchén, шічень 时辰 8 ке 2 години використовується тільки в релігійних церемоніях
shí, ші 时 10 ке 2,5 години використовується тільки в релігійних церемоніях
rì, жі
або tiān, тянь		 日,
天		 12 шічень 24 години

До 1645 року (до династії Цін) міри були іншими:

1 жі
= 12 шічень = 10 ші = 100 ке[5];
1 шічень
= 8 1/3 ке = 8 ке 20 фень.

Див. також

Джерела

Ресурси Інтернету

Примітки
  1. [http: //law.moj.gov.tw/Eng/LawClass/LawHistory.aspx? PCode = J0100052 The Weights and Measures Act: Legislative History]. Ministry of Justice (Republic of China).
  2. Yearbook HK. Yearbook. Metrication. Retrieved on 26 April 2007.
  3. Schinz, 1996.
  4. Hill (2009), About the Measurements, pp. xx-xxi.
  5. Nachum Dershowitz, Edward M. Reingold. Calendrical calculations. P. =207

Шаблон:Системи вимірювання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.