Київський клуб російських націоналістів

Київський клуб російських націоналістів — антиукраїнська організація, яка діяла у Києві протягом 1908—1917 років.[1]

Належала до «Російського національного союзу», займала більш помірковану позицію ніж «Союз Російського народу» та його підрозділи. Її член вважали українську мову жаргоном, а українську історію вигадкою, піддавали нападкам постаті М. Грушевського, І. Мазепи, притому що значна частина з них була етнічними українцями.[2][1] Підтримувала ідею «єдиної неделимої Росії». До клубу належало багато представників київської інтелігенції, у тому числі викладачів київського університету.

Серед відомих членів клубу — історики Андрій Стороженко, Юліан Кулаковський, геолог Петро Армашевський, Матченко Іван Павлович, економіст Дмитрій Пихно, інженер Всеволод Демченко, психолог Іван Сікорський, журналіст Ілля Рева.

Після Лютневої революції клуб був заборонений та розпався, у 1919 році понад 50 його учасників розстріляли під час «червоного терору».[3] Правління — Василій Чернов (1908—1917), Анатолій Савенко (1912—1917).