Клагенфуртський собор
Клагенфуртський собор або Собор святих Петра і Павла (нім. Klagenfurter Dom) — католицька церква, розташована в місті Клагенфурт-ам-Вертерзе, Австрія. Церква святих Петра і Павла є кафедральним собором єпархії Гурка і одним із найдавніших зразків протестантської архітектури Австрії.
Клагенфуртський собор | |
---|---|
46°37′19″ пн. ш. 14°18′34″ сх. д. | |
Тип споруди | парафіяльна церква і собор[1] |
Розташування | Австрія[2][1], Клагенфурт-ам-Вертерзеє[2][1] |
Початок будівництва | 1571 |
Будівельна система | цегла |
Стиль | бароко |
Належність | католицтво |
Єпархія | Roman Catholic Diocese of Gurkd |
Стан | пам'ятка культурної спадщини[2] |
Адреса | Domplatz 1[2] |
Покровитель | Петро і Павло |
Клагенфуртський собор (Австрія) | |
Клагенфуртський собор у Вікісховищі |
Історія
Церква святих Петра і Павла була побудована в 1578 році. Спочатку її назвали на честь Святої Трійці, вона була протестантською. У XVI столітті протестантизм у Каринтії був широко поширений, й саме церква Святої Трійці була релігійним центром протестантського Клагенфурта.
У 1600 році в Австрії розпочалася Контрреформація, і жителі Клагенфурта мирно перейшли в католицизм. У 1604 році церкву Святої Трійці було передано Католицькій церкві, і вона була освячена на честь апостолів Петра і Павла. В цей же час храм був переданий у відання єзуїтам, які прибудували до храму кілька каплиць з північного та південного боків церкви і прикрасили ліпниною. У 1665 році в церкві був побудований новий вівтар і каплиця святого Франциска Ксав'єра в південній частині храму — фамільна усипальниця Орсіні-Розенбергів.
У 1773 році єзуїти залишили Клагенфурт, і церква святих Петра і Павла втратила своє значення; проте в 1787 році кафедра єпархії Гурка була перенесена з Гурка в Клагенфурт, і Собор святих Петра і Павла набула статусу кафедрального собору єпархії Гурка.
За часів протестантського Клагенфурта церква перебувала всередині лікарні, яка була з'єднана з собором через внутрішній двір з аркадою. Єзуїти розширили лікарню і використовували її приміщення в якості навчального закладу. Після того, як єзуїти покинули місто, дана будівля використовувалася як казарма.
Під час Другої світової війни частина колишньої лікарні зазнала значних пошкоджень і довгий час не відновлювалася, а у 1964 році була остаточно зруйнована. Після демонтажу перед церквою з'явилася площа і відкрився фасад собору, який потребував перепланування та перебудови. За результами проведеного конкурсу, архітектор Евальд Капланер в 1973 році остаточно облаштував сучасний фасад церкви.
Література
- Peter Allmaier: Der Dom zu Klagenfurt. (Kirchenführer) Kunstverlag Peda, Passau 1994 ISBN 3-930102-15-3
- Dehio-Handbuch. Die Kunstdenkmäler Österreichs. Kärnten. Anton Schroll, Wien 2001, ISBN 3-7031-0712-X, S. 350—353
- Wilhelm Deuer: Die protestantische Dreifaltigkeitskirche in Klagenfurt und ihre Umwidmung in eine Jesuitenkirche . In: France Martin Dolinar (Hrsg.): Katholische Reform und Gegenreformation in Innerösterreich 1564—1628. Hermagoras, Klagenfurt 1994 ISBN 3-85013-358-3, S. 637—654
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
Посилання
- Історія собору (нім.)