Клара Емілія Смітт

Сальтсьобаденський санаторій в Сальтсьобаден газеті 1896.

Народившись у Стокгольмі, Клара Смітт виросла як прийомна дитина Клари Хосефіни Густафссон, яка працювала служницею, а до 1890 року була зареєстрована як студентка.[4] Навчалася медсестрою і закінчила у 1892 році.[5] У 1895 році переїхала до нещодавно збудованого Сальтсьобаден в Накка, де на 1 травня вона відкрила санаторій «Сальтсьобаден» у віллі, яка також називалась Мальмська віллана.[6] Пізніше була медсестрою, працювала під час греко-турецької війни в 1897 році, і в 1899 році була нагороджена медаллю Червоного Хреста за роботу під час війни.[7] Отримала нагороду від грецької королеви.

Клара Смітт пройшла іспит на гідротерапію і отримала подальше навчання від австрійського доктора Вільгельма Вінтерніца. Вона також вивчала медицину за кордоном, де зацікавилася сучасними методами охорони здоров'я, включаючи водну і світлотерапію.[8] Смітт хотіла використати свої знання в Швеції, вважаючи, що захворювання та хвороби можна вилікувати не тільки медикаментами, а й здоровим способом життя, таким як дієти, фізичні вправи та ванни в різних формах.[9]

Смітт була однією з перших активісток з прав жінок у Швеції та писала статті на цю тему для журналу Idun.[10][11][12]

В 1897 році опублікувала книгу Kvinnans ställning i samhället: några inlägg i nutidens sociala spörsmål (Положення жінок у суспільстві: кілька записок про сучасні соціальні питання). У 1898 році опублікувала журнал "Хеліос" для духовного та матеріального благополуччя, який вийшов в семи виданнях.[13] У 1898 році одружился з Ерландом Дрісіліусом і згодом взяла подвійне прізвище.[14]

Оголошення від 1900

Економічні труднощі змусили Смітт закінчити роботу в Сальтсьобадені в 1902 році.[15] У грудні того ж року подружжя переїхало до Вінгокер в окрузі Седерманланд, де вони почали працювати у спа-центрі з водою під назвою Byle-Wörishofen.[16] До 1903 року Смітт відкрила інститут світлотерапії Геліос у Ріддаргат в Стокгольмі.[17] У 1911 році вона оголосила в журналі Dagny, що вона була ванно/плавальним лікаркою в Інституті електричного освітлення. До 1918 року проводила масаж і фототерапію в кілінці в Расунді.[18]

Клара Емілія Смітт померла 13 січня 1928 року і була похована 20 січня 1928 року.