Ольга Костянтинівна

Ольга Костянтинівна (3 вересня 1851, Павловськ — 18 червня 1926, Рим) — російська велика княжна, королева-консорт Королівства Греція, регент Греції у листопаді — грудні 1920 року. Представниця династії Гольштейн-Готторп-Романових.

Ольга Костянтинівна
Ольга Константиновна
Ольга Костянтинівна
Портрет 1915 року роботи Георгіоса Іаковідіса
Королева-консорт Греції
27 жовтня 1867 — 18 березня 1913
Віце-президент: Дімітріос Ралліс
Попередник: Амалія Ольденбурзька
Наступник: Софія Пруська
 
Народження: 22 серпня (3 вересня) 1851(1851-09-03)
Павловськ, Російська імперія
Смерть: 18 червня 1926(1926-06-18) (74 роки)
Рим, Королівство Італія
Поховання:
Флоренція і Греція : 
Країна: Російська імперія і Королівство Греція
Релігія: православ'я
Рід: Гольштейн-Готторп-Романови
Батько: Костянтин Миколайович
Мати: Олександра Йосипівна
Шлюб: Георг I[1][2][…]
Діти: див. текст
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Старша дочка генерал-адмірала, великого князя Костянтина Миколайовича і Александри Саксен-Альтенбурзької. Рідна сестра російського поета, великого князя Костянтина Костянтиновича. Племінниця Олександра II. Внучка імператора Миколи I. Бабця герцогині Кентської і Філіппа Единбурзького (його дружина — королева Великої Британії Єлизавета II).

Ольга Костянтинівна і король Георг I, 1903 рік

Дружина короля Греції Георга I, сина Кристіана IX і Луїзи Гессен-Кассельської, брата Фредеріка VIII, Олександри, Марії Федорівни, Тіри і Вальдемара.

Особовий прапор королеви Ольги

Вінчання короля Греції Георга I з великою княжною відбулося в Санкт-Петербурзі 15 жовтня / 27 жовтня 1867 року. Шлюб, що зміцнив дипломатичні відносини між Королівством Греція і Російською імперією і зблизив дві правлячі династії, — одна з удач російської дипломатії. Зміцнення російських позицій у важливому Середземноморському регіоні, тим більше напередодні загрози військового конфлікту з Османською імперією, було надзвичайно важливим.

Королева займалася благодійністю, зокрема заснувала в Піреї, в якому перебувала база російського флоту, військово-морський госпіталь. Вона також відкрила медичні курси для жінок і сама відвідувала їх. З початку Першої світової війни приїхала до Росії, працювала в госпіталях, допомагаючи пораненим.

У розпал Балканських воєн з Османською імперією, що почалася в 1912 року, король Георг I став жертвою терористичного акту. Після його загибелі королева Ольга Костянтинівна, перебуваючи до революції в Російській імперії, жила в тому числі і в Костянтинівському Палаці (Стрільна), резиденції Костянтиновичів (нині — Палац Конгресів).

Померла 1926 року. Спочатку тіло було поховане у крипті православної церкви Різдва Христового та Миколи Чудотворця у Флоренції (Грецький королівський дім використовував одне з приміщень крипти як усипальниці для монархів-вигнанців)[3]. 1936 року після відновлення монархії в Греції, відбулося перепоховання останків королеви Ольги у Татої — садибі грецьких королів в околицях Афін[4]

Діти

Примітки
  1. Ольга Константиновна // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1914. — Т. 17. — С. 121.
  2. Ольга Константиновна // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXIа. — С. 911.
  3. Русская православная церковь во Флоренции
  4. Edward S Forster, A Short History of Modern Greece 1821—1956 3rd edition (Methuen and Co., London, 1958) p.198

Література
  • Соколовская О. В. Благотворительная деятельность греческой королевы Ольги в России в годы Первой мировой войны. — Новая и новейшая история, 2004, № 5.
  • Гаршин М. Ю. Королева Эллинов Ольга Константиновна. — Прага, 1927.
  • Пчелов Е. В. Романовы. История династии. — ОЛМА-ПРЕСС, 2004.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ольга Костянтинівна

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.