Клаус фон Бісмарк

Клаус Ганс Герберт фон Бісмарк (нім. Klaus Hans Herbert von Bismarck; 6 березня 1912, маєток Ярхім, район Наугард — 22 травня 1997, Гамбург) — німецький журналіст. Учасник Другої світової війни, підполковник резерву.

Клаус фон Бісмарк
нім. Klaus Hans Herbert von Bismarck
Народився 6 березня 1912(1912-03-06)[1][2][3]
Ярхліно, Ґміна Новоґард, Голеньовський повіт, Західнопоморське воєводство, Польща
Помер 22 травня 1997(1997-05-22)[1][2][3] (85 років)
Гамбург, Німеччина[1]
Поховання Гамбург
Країна  Німеччина
Діяльність журналіст, письменник
Alma mater Friderico-Francisceumd[4]
Знання мов німецька[2]
Заклад Westdeutscher Rundfunkd і Ґете-Iнститут
Учасник Друга світова війна
Членство Q30648531?[4]
Військове звання Оберст-лейтенант
Рід Бісмарки[5]
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
За поранення (нагрудний знак)
Командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Кавалер Великого Хреста 2 класу ордена За заслуги перед ФРН
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Дем'янський щит

Біографія

Син Ґоттфріда фон Бісмарка (1881—1928), власника маєтків Ярхім та Кніпгоф, і Гертруди Кьон (1890—1971). Двоюрідний онук Отто фон Бісмарка.

Військова кар'єра

1 квітня 1934 року вступив у 4-й піхотний полк, з 1937 рроку — ад'ютант 2-го батальйон цього полку, який входив у 32-у піхотну дивізію. На початку 1939 року вийшов у відставку.

В серпні 1939 року знову призваний на службу і призначений на свою стару посаду. Учасник Польської кампанії. З початку 1940 року — ад'ютант свого полку, з липня 1941 року — командир 7-ї роти, з вересня 19041 року — командир 2-го батальйону. Літом 1943 року вийшов у відставку і почав керувати родовим маєтком.

Восени 1944 року повернувся на службу і був призначений командиром 4-го гренадерського полку на радянсько-німецькому фронті. В кінці війни евакуювався на кораблі з Курляндії в Шлезвіґ-Гольштайн, де здався британським військам.

Після війни

У 1950—1995 роках був членом президіума Асоціації німецької євангелістської церкви, в 1977—1979 роках — президентом Асоцації.

В 1961—1975 роках — директор телерадіокомпанії Westdeutscher Rundfunk.

15 квітня 1977 року став президентом Інституту Гете зі штаб-квартирою в Мюнхені і залишався на цій посаді д о 1989 року. Під його керівництвом інститут розширив свої зв'язки у Східній Европі та відкрив свої офіси у Варшаві і Кракові.

Автор мемуарів «Відбуття з Померанії».

Особисте життя

15 липня 1939 року одружився з Рут-Алісою фон Ведемайєр (3 березня 1920 — 28 грудня 2013, Гамбург). В шлюбі народились 8 дітей: 7 синів і 1 дочка.

Нагороди

Друга світова війна

Після війни

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119025027 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Munzinger Personen
  4. Rehwaldt H., Lange J. Vom Großherzog zum Grundgesetz: aus der Geschichte des Friderico-Francisceums vormals Erweiterte Goetheoberschule Bad Doberan — 1 — Neubukow: 2001. — S. 19. — 119 с. — ISBN 978-3-934355-20-0
  5. 20th Century Press Archives — 1908.
  6. Bismarck, von, Klaus - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.). Процитовано 6 вересня 2018.

Джерела
  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.419-420 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Genealogisches Handbuch des Adels, Adelige Häuser A Band XVI, Seite 34, Band 76 der Gesamtreihe, C. A. Starke Verlag, Limburg (Lahn) 1981, ISSN 0435-2408.
  • Josef Schmid: Wir haben auf einer Insel des Selbstbetruges gelebt. Klaus von Bismarcks Weg vom Dienst in der Wehrmacht zur Eröffnung der «Wehrmachtsausstellung» 1995 in Hamburg, in: Jennifer Wasmuth (Hg.): Zwischen Fremd- und Feindbildern. Interdisziplinäre Beiträge zu Rassismus und Fremdenfeindlichkeit', Fremde Nähe — Beiträge zur interdisziplinären Diskussion, Band 16, Seite 33f., Münster-Hamburg-London 2000.
  • Josef Schmid: Intendant Klaus von Bismarck und die Kampagne gegen den «Rotfunk» WDR, in: «Archiv für Sozialgeschichte», Band 41, Seite 349f., 2001.
  • Die Ritterkreuzträger 1939—1945. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 223.
  • Redaktionsbüro Harenberg: . Mit über 400 Fotos. Droemer Knaur, München/Zürich 1979, ISBN 3-426-07604-7, Bismarck, von, Klaus, S. 44.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.