Клементина Черчилль

Клементина Огілві Спенсер-Черчилль, баронеса Спенсер-Черчилль (англ. Clementine Ogilvy Spencer-Churchill, Baroness Spencer-Churchill, в дівоцтві — Гозьє (англ. Hozier); нар. 1 квітня 1885(18850401) — пом. 12 грудня 1977) — дружина прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Черчилля. Дама Великого Хреста ордену Британської імперії.

Клементина Черчилль
англ. Clementine Churchill
Народилася 1 квітня 1885(1885-04-01)[1][2][…]
Мейфер, Вестмінстер, Великий Лондон, Англія, Сполучене Королівство
Померла 12 грудня 1977(1977-12-12)[1][2][…] (92 роки)
Knightsbridged
·surgical complicationsd
Поховання
St Martin's Church, Bladond : 
Країна  Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльність політична діячка
Alma mater Berkhamsted Schoold
Знання мов англійська[1]
Посада Подружжя Прем'єр-міністра Великої Британіїd і член Палати лордів
Конфесія англіканство
Батько George Middletond або Henry Hozierd[3][4]
Мати Lady Henrietta Ogilvyd[5][4]
Родичі George Middletond
Брати, сестри William Hozierd і Nellie Romillyd[4]
У шлюбі з Вінстон Черчилль[4]
Діти Рендольф Черчилль[4], Marigold Churchilld[4], Mary Soamesd[4], Diana Churchilld[4] і Sarah Churchilld[3][4]
Нагороди
IMDb ID 0161422

Біографія
Вінстон Черчілль та Клементина Гозєр незадовго до їхнього одруження в 1908 році.

Клементина Гозьє народилася 1 квітня 1885 року. Офіційно донька полковника у відставці Генрі Монтегю Гозьє і леді Бланш Генрієтти Огілві[6], однак щодо батьківства можливі варіанти. Із Вінстоном Черчиллем Клементина познайомилася у 1904 році.

У період Другої світової війни була президентом «Фонду допомоги Росії Червоного Хреста» («Aid to Russia Fund»), що діяв з 1941 по 1951 рік і надав велику допомогу Радянському Союзу медикаментами, медобладнанням для госпіталів, продуктами харчування[7]. Всього за роки війни «Фондом допомоги Росії» пані Черчилль було зібрано коштів на загальну суму понад 8 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 200 мільйонів у сучасних грошах).

У березні 1945 року на запрошення радянського Червоного Хреста Клементина Черчилль приїздила до СРСР і відвідала Ленінград, Сталінград, Ростов-на-Дону, Кисловодськ, П'ятигорськ, Одесу, Ялту та інші міста. З Криму через Одесу Клементина Черчилль виїхала до Москви, де їй був вручений Орден Трудового Червоного Прапора[8]; тут вона зустріла День Перемоги.

Клементина Черчилль виступила 9 травня на московському радіо з відкритим посланням Вінстона Черчілля до Йосипа Сталіна.

Смерть

Клементина Черчилль померла 12 грудня 1977 року. Вона похована на цвинтарі церкви Святого Мартіна у Блейдоні (графство Оксфордшир) поруч з чоловіком, дітьми та іншими Черчиллями.

Нагороди

Пам'ять
  • У 2011 році знятий фільм з документального циклу «Більше, ніж любов» (телеканал Культура та ТОВ «Студія „Фішка-фільм“», Росія, Москва): Вінстон Черчилль та Клементина Огілві Гозьє. «Клементина та Вінстон» (режисер — Ігор Ушаков).
  • Також сучасні газети називають Клементину «однією з ікон стилю Великої Британії».

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. Lundy D. R. The Peerage
  4. Kindred Britain
  5. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  6. Soames. M. Clementine Churchill: The Biography of a Marriage (англ.). — New York: Houghton Mifflin Harcourt, 2003. — P. 4—5. — 621 p. — ISBN 0-395-27597-0.(англ.)
  7. Самарина Ю. Уинстон и Клементина Черчилль в Крыму // www.perekop.info. — 2008. — 30 янв.
  8. Егоров А. «Черчеллихины» кровати // Торгово-промышленные ВЕСТИ. — 2008. — № 96.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.