Клеон (політик)

Кле́он (грец. Κλέων) (бл. 470 до н. е. — 422 до н. е., Амфіполіс) — давньогрецький політичний діяч, ватажок найрадикальнішого крила афінської рабовласницької демократії — демагог. У добу Пелопоненнеської війни — стратег.

Клеон
дав.-гр. Κλέων
Народився 5 століття до н. е.
Афіни, Греція
Помер 422 до н. е.[1][2][3]
Амфіполіс, Амфіполіс, Центральна Македонія, Греція
Країна Стародавні Афіни
Діяльність політик, військовослужбовець
Знання мов давньогрецька
Учасник Пелопоннеська війна і Битва при Амфіополіd
Посада стратег
Військове звання стратег

Біографія

Походив із торгово-ремісничих верств демосу (власник шкіряного підприємства). На політичній арені Клеон вперше виступив у 430 до н. е. як противник Перикла, а після його смерті (429 до н. е.) як противник вождя помірно-демократичної угруповання Нікія.

Політичного впливу Клеон досяг проведенням заходів, популярних в середовищі радикальної демократії: збільшення платні членам геліеї, введення ейсфори (надзвичайного військового податку з багатих громадян), збільшення вдвічі фороса (податку з союзників), виведення клерухій на землі союзників (наприклад, на Лесбос), зміцнення ролі Афін у Делосському союзі і придушення невдоволення союзників нещадними репресіями (розправа над Мітіленою, що 428 до н. е. повстала проти Афін).

Клеон був поборником активізації військових дій проти Спарти та її союзників, сам брав участь у Пелопоннеській війні 431—404 як стратег. 425 до н. е. разом з Демосфеном оволодів о. Сфактерія, в 422 керував військовими діями проти спартанського полководця Брасіда у Фракії, але зазнав поразки і загинув у битві під Амфіполісом).

Усі відомості та згадки, що дійшли донині про Клеона, належать античним авторам з табору його політичних супротивників.[4]

Примітки
  1. Бразид // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1911. — Т. 5. — С. 44–45.
  2. Дм. Каринский Клеон // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XV. — С. 361.
  3. Любкер Ф. Cleon // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 301.
  4. Велика радянська енциклопедія
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.