Клоковичі

Клоковичі (пол. Kłokowice) — село в Польщі, у гміні Фредрополь Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, у межах етнічної української території Надсяння. Населення 194 особи (2011[1]).

Село
Клоковичі
пол. Kłokowice
Православна церква

Координати 49°40′ пн. ш. 22°45′ сх. д.

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Фредрополь
Населення 194 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-734
Автомобільний код RPR
SIMC 0602325
GeoNames 769036
Клоковичі
Клоковичі (Польща)
Клоковичі
Клоковичі (Підкарпатське воєводство)

Розташуванння

Село Клоковичі розташоване за 13 км на південь від Перемишля і за 4 км на захід від Нижанковичів (Україна). Через село протікає річка Залісся. У північній частині пливуть із заходу на схід два малі потічки. З правого боку села з сусідніх Аксманич до Нижанкович вела польова дорога. На лівому березі річки на краю села стоїть церква.

Історія

Село належало до перемишльської православної єпархії ще з початку XV ст. (перша згадка — 1407 рік), невдовзі стало власністю родини Фредрів. Наприкінці XIX ст. перейшло у власність графа Олександра Круковецького. Тоді його тутешній маєток охоплював 214 моргів орної землі, 7 моргів пасовищ. Селянам належало 195 моргів орної землі, 25 моргів лук і городів, 3 морги пасовищ. Згідно з переписом населення 1880 р. в селі було 226 жителів, усі греко-католики. У 1938 р. тут було 300 греко-католиків, 18 римо-католиків, одна людина юдейської віри. До Другої світової війни у Клоковичах було 57 селянських господарств.

До Першої світової війни в селі були тартак і млин, які приводила в рух вода з греблі і ставка, розташованого між Аксманичами та Клоковичами. Під час війни австрійське військо спалило село, а також млин і тартак та сільську комору. Церква залишилась.

У Клоковичах проживало багато москвофілів. Діяла читальня ім. Качковського. Проте більшість мешканців гуртувалась довкола читальні «Просвіти». Кожна зі сторін намагалась перетягнути на свій бік нерішучих людей, але ніколи з цього приводу не виникали конфлікти.

Після війни село опинилось у Закерзонні, його мешканців примусово переселили або до СРСР, або (в результаті операції «Вісла») на північ і захід Польщі. На місці залишилось лише 10 родин. У кінці 1950-х рр. частина селян з польських теренів зуміла повернутись у рідне село.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][2]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 89 15 62 12
Жінки 105 23 62 20
Разом 194 38 124 32

Відомі люди

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клоковичі

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

  • «Володимир Шагала. Вибране».— 2010. Видавництво «Логос», ст. 6, 7.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.