Клони АК виробництва Угорщини
AK-55 | |
---|---|
Тип: | автомат |
Походження: | Угорщина |
Історія служби | |
Термін використання | з 1959 |
Історія виробництва: | |
Розроблено | 1966 |
Виробник | Fegyver ё Gazkeszulekgyar |
Виготовлено | 1959—1962(AK-55) |
Характеристики | |
Маса | 4,2 (AK-55) 3,2 (AKM-63) 3,12 (AMD-65 и AMP-69) |
Довжина | 870 (AK-55) 880 (AKM-63) 847/648 (AMD-65) 920/640 (AMP-69) з розкладеному/складеним прикладом |
Довжина ствола, мм: | 415 (AK-55 и AKM-63) 317 (AMD-65 и AMP-69) |
Тип боєприпасу | 7,62×39 мм |
Калібр | 7,62 |
Бойова скорострільність | 600 |
Дульна швидкість | 731 |
Прицільна дальність | 800 |
Тип боєпостачання | коробчатий на 30 патронів |
Історія
В 1959 країна отримала ліцензії на виробництво автомата АК-47 калібру 7,62-мм. Після цього місцеві інженери почали вносити зміни, часто суттєві. Угорські клони АК користувалися великим попитом у світі.
Модифікації
- AK-55 — ліцензійна копія АК-47. Однак у цієї зброї було два суттєвих недоліки - вага і вартість виробництва.
- AMD-63 (AKM-63) — у 1963 була проведена кардинальна модифікація АК-55, при чому автомат мав ряд відмінностей: перш за все, з'явилась додаткова рукоятка під цівкою зброї, яка стала відмітною рисою всіх інших угорських автоматів Калашникова. Також цівку стали робити металевою, до того ж вона не закривала трубку для відведення порохових газів з каналу ствола зброї. Також нова металева цівка виготовлялась як продовження ствольної коробки, яка стала штампованою, що знизило вартість і вагу зброї. Крім того, на експорт виготовлявся самозарядний варіант з магазином на 20 патронів.
- AMD-65 (Automata Módosított Desszantfegyver) — новий автомат отримав трубчастий приклад, який складався у бік, з металевим упором і гумовою наліпкою на ньому, а також коротший ствол, довжина якого становила 317 міліметрів. Зброя отримала більш ефективний дульний гальмо-компенсатор віддачі, що зробило ведення вогню з неї комфортнішим, а головне, точнішим, особливо при стрільбі безперервними чергами. Пістолетна і додаткова рукоятки зброї виготовлялися спочатку з дерева, а пізніше з пластику. Також випускався цивільний самозарядний варіант[1].
- AMP-69 - основною відмінністю стала можливість використання гвинтівочних гранат, для чого автомат отримав можливість замикати відведення порохових газів, а також встановлювати замість гасника полум'я насадку для цих боєприпасів. Для ведення вогню таким гранатами був розроблений спеціальний магазин, місткістю 5 патронів. Також на автомат було встановлено кріплення для оптичного прицілу з лівого боку, правда, в основному використовувався оптичний приціл малої кратності. Ця зброя викликало чимало шуму серед тих, хто вже встиг прив'язатися в попереднім варіантам автоматів. Справа в тому, що новий автомат не мав додаткової ручки, замість неї було встановлено пластикову цівку, з отворами для охолодження в нижній частині. У 1974 автомат став основною зброєю армії Угорщини, а в 1975 році його прийняла на озброєння поліція. Довжина автомата зі складеним прикладом дорівнює 640 міліметрів, з розкладеним 920 міліметрів. Вага зброї становить 3,12 кілограма, довжина ствола - 317 міліметрів, що обмежує максимальну дальність використання зброї, а при наявності оптичного прицілу це явно мінус.
- NGM-81. В 1981 була отримана ліцензія на виготовлення АК-74 калібру 5,45-мм. Однак таких автоматів було виготовлено в обмеженій кількості, інші - калібру 5,56-мм НАТО з новим магазином від М16.
Країни - експлуатанти
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.