Кобрин Володимир Іванович

Походить із сім'ї дрогобицького столяра, згодом службовця австрійської жандармерії.

Закінчив 1904 року юридичний факультет Львівського університету. Мав успішну юридичну практику в Дрогобичі та Бориславі як адвокат та суддя, займався громадсько-політичною роботою.

У червні 1911 року як юрист брав участь у парламентських виборах («криваві Дрогобицькі») — по окрузі Дрогобич-Сколе-Турка представляв українських соціал-демократів.

У 1913—1914 роках переклав польською мовою «Кобзар» Т. Шевченка, кілька творів І. Франка, «Слово о полку Ігоревім».

У передмові до публікації «Мойсея», випущеного у Львові 1914 року, Франко висловлює Кобрину подяку за «старанне виконання перекладу».

22 червня 1941 року разом і дружиною Ольгою, сином Мирославом та невісткою Ганною арештовані органами НКВД.

Приблизно початком липня 1941 року родину Кобринів замордовано в катівнях НКВД.

У серпні-листопаді 1990 на території колишнього приміщення НКВД-КГБ в Дрогобичі проведено розкопки, викопано рештки 486-ти осіб, що загинули від НКВД. Було розпізнано і рештки тіл родини Кобринів, перепоховали у братській могилі жертв НКВД в місті Дрогобич. Товариство «Меморіал» ім. В. Стуса встановило Кобрину меморіальну дошку в Дрогобичі.

• Цікаві й малознані факти
• Кобрин Володимир Іванович