Кобура-приклад

Кобура́-прикла́д — частина вогнепальної зброї, використовується для підвищення влучності при стрільбі з пістолета. Складається з твердого дерев'яного футляру, приміром як у пістолета Mauser C96[1], або плаского приклада, до якого прикріплена звичайна шкіряна кобура — пістолет Parabellum P08. Виготовлявся з твердих порід деревини, наприклад горіхового дерева, чи значно пізніше з пластмаси.

Mauser C96 з примкнутою кобурою-прикладом

Кобура-приклад з'явилася наприкінці XIX століття, але не була збройовою новинкою. Заслуга винаходу функціонального поєднання кобури та приклада належить німецькому зброяреві Гуґо Борхардту. Після його винаходу в ужитку з'явився термін «пістолет-карабін».

Перевагою кобури-приклада була жорстка фіксація пістолета стрільцем і як наслідок — вища влучність. Для порівняння:[2] при стрільбі з Автоматичного пістолета Стечкіна ефективна дальність становить:

• одиночними пострілами з примкнутою кобурою-прикладом — 150 м
• одиночними пострілами без кобури-приклада — 50 м

Плаский дерев'яний приклад у штурмовому P17

Mauser C96 вкладений до кобури-приклада

Незважаючи на зазначені гідності, пістолет у поєднанні зі штатною кобурою-прикладом, був занадто громіздкий та важкий. При екстреному вилученні або при покиданні бойової техніки він створював незручності.

Кобура-приклад призначена для відкритого носіння на ремні, або портупеї.