Автоматичний пістолет Стєчкіна
Автоматичний пістолет Стєчкіна (АПС) — автоматичний пістолет під набої 9×18 мм з кобурою-прикладом, що міг вести вогонь як одиночними пострілами, так і чергами. За створення цього пістолета І. Я. Стєчкин був нагороджений Сталінською премією.
Автоматичний пістолет Стєчкіна (АПС) | |
---|---|
АПС з кобурою-прикладом | |
Тип | Автоматичний пістолет |
Походження | СРСР |
Історія використання | |
На озброєнні | з 1951 до сьогодні |
Оператори | СРСР |
Війни |
Афганська війна (1979-1989), Гарячі точки на пострадянському просторі |
Історія виробництва | |
Розробник |
Конструктор: Стєчкін Ігор Якович |
Розроблено | 1948 рік |
Виробник | В'ятсько-Полянський машинобудівний завод |
Виготовлення | 1951–1958 |
Характеристики | |
Вага |
1,02 (без патронів і кобури-прикладу) |
Довжина |
225 (без кобури-прикладу) 540 (з кобурою-прикладом) Довжина ствола, мм: 140 |
Висота | 150 |
| |
Набій | 9×18 мм ПМ |
Калібр | 9 |
Темп вогню |
700—750 40/90 (бойова скорострільність при стрільбі одиночними/чергами) |
Дульна швидкість | 340 |
Дальність вогню | |
Ефективна | 75-100 |
Максимальна | 200 |
Система живлення |
коробчатий дворядний магазин на 20 патронів Принципи роботи: вільний затвор |
Приціл |
відкритий барабанного типу (установки по дальності: 25, 50, 100 і 200 м) |
| |
Автоматичний пістолет Стєчкіна у Вікісховищі |
Історія
Автоматичний пістолет Стєчкіна був розроблений наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років та прийнятий на озброєння Радянської Армії у 1951 році.
Він призначався для озброєння як особиста зброя деяких категорій військовослужбовців, які згідно штату не озброювалися автоматом Калашникова, карабіном СКС, або пістолетом системи Макарова.
До таких категорій відносилися, наприклад, члени екіпажів танків та бойових машин, розрахунки гармат (артилеристи), гранатометники, кулеметники станкових кулеметів, шифрувальники та певна категорія офіцерів. При цьому справедливо вважалося, що пістолета ПМ не буде достатньо для їх самооборони у випадку бойового зіткнення з супротивником.
Особливості
У порівнянні з пістолетом Макарова АПС забезпечував більшу вогневу потужність та бойову ефективність, за рахунок більшої місткості магазину та більшої довжини ствола. Окрім цього, для підвищення точності стрільби до пістолета додавалася кобура-приклад, яка приєднувалася до руків'я пістолета.
За необхідності з АПС можливо було вести автоматичний вогонь чергами, при цьому, завдяки наявності уповільнювача темпу вогню, пістолет залишався досить керованим.
Пістолет АПС побудовано на основі автоматики з вільним затвором. Курковий ударно-спусковий механізм подвійної дії дозволяє відкриття вогню як самозведенням так і попереднім ручним зведенням курка. Ручний запобіжник розташований на затворі і у ввімкненому положенні блокує ударник та затвор. Окрім цього, запобіжник виконує роль перемикача режиму вогню, дозволяючи вибирати режим поодиноких пострілів, або ведення автоматичного вогню чергами. Інерційний уповільнювач темпу стрільби розташований у руків'ї.
Приціл оригінальної конструкції має установки по відстані на 25,50,100 та 200 метрів.
Сталевий магазин з дворядним розташуванням патронів вміщує 20 набоїв. Фіксатор магазину розташовано у нижній частині руків'я.
Тактико-технічні характеристики АПС
- Калібр — 9 мм;
- Довжина — 225 мм;
- Довжина ствола — 140 мм;
- Маса зі спорядженим магазином, кг 1,22
- Маса кобури-приклада, кг 0,56
- Місткість магазину — 20-25 набоїв;
- Бойова скорострільність одиночними пострілами — 40 п/хв.;
- Бойова скорострільність чергами — 90 п/хв[1].
- Темп вогню 700 - 750 п./хв.
Відгуки фахівців та особливості будови
Більша частина західних довідників описувала АПС як громіздкий, складний і даремний. Це зрозуміло, адже виробництво «Стечкіна» відноситься до початку 50-х років. Більш того, цей пістолет ніколи не продавався в країни Варшавського договору. І вже тим більше в країни третього світу, крім декількох варіантів подарунків, які були надані найбільш дружнім правителям.
Пістолет Стечкіна трохи завеликий, особливо в порівнянні з пістолетом Макарова, але при цьому зручно лежить в руці і простий у використанні. Для стрільби з АПС застосовуються пістолетні патрони 9×18. Вони менш потужні, ніж стандартний 9-мм пістолетний патрон типу «Парабелум». Віддача при пострілі 9-мм пістолетним патроном легко гаситься. При стрільбі короткими чергами легко вражається грудна мішень на дальності до 25 м.
АПС було розроблено для спеціальних підрозділів, у тому числі КДБ і МВС. Він застосовується до цього часу. Так, при арешті болгарського розвідника в Голландії, у його кабіні вантажівки знайшли заряджений «Стєчкін».
Автоматика цього пістолета працює за принципом використання віддачі вільного затвора. Оскільки радянський 9-мм пістолетний патрон не володіє великою потужністю, використання вільного затвора цілком виправдано. При пострілі затвор закритий і утримується на місці за рахунок своєї ваги і під дією зворотньої пружини. Під тиском порохових газів затвор відкидається назад, долаючи опір зворотньої пружини. При русі затвора назад зводиться курок і викидається стріляна гільза. Зворотна пружина стискається і повертає затвор у переднє положення, відбувається досилання патрона в патронник і замикання затвора. Якщо перекладач вогню встановлений в положення автоматичної стрільби, курок повертається, завдаючи удару по ударнику, як тільки затвор закриється.
Як і чехословацький автоматичний пістолет «Скорпіон», пістолет Стєчкіна існує і у варіанті пістолета для безшумної стрільби (ПБС). Хоча потужний 9-мм патрон робить російський пістолет більш ефективною зброєю порівняно зі «Скорпіоном». Спецназ КДБ штурмував палац президента Аміна в Афганістані в 1979 році саме з пістолетами Стєчкіна.
Зазначимо, що пристосування для безшумної стрільби не впливає на прицільні якості зброї. Замість дерев'яної кобури-прикладу безшумна версія «Стєчкіна» забезпечена складним дротяним прикладом. Він виглядає так само елегантно, як вішалка, але при цьому дає можливість спеціальним підрозділам використовувати цю компактну автоматичну зброю.
На пістолеті Стечкіна є приціл з можливістю установки на 25, 50, 100 або 200 м. Прапорець перекладача вогню одночасно служить запобіжником. За рахунок тиску бойової пружини на курок, яка трохи ускладнює поворот курка, досягається темп стрільби, при якому пістолет легко контролювати. Курок певною мірою виконує функцію амортизатора, гальмуючи рух затвора тому. І хоча цей пістолет є одним з найкращих у своєму роді, у плані контролю навіть при автоматичної стрільби у нього є один недолік. Для автоматичної зброї необхідна можливість швидкої підзарядки. Тут її немає через розміщення засувки магазину на основі руків`я.
При темпі стрільби 700 пострілів на хвилину 20-зарядний магазин АПС порожніє за дві секунди.
Радянська схильність до розміщення засувки магазину в дуже незручному місці сходить ще до пістолета Токарєва — ТТ часів Другої світової війни. Тоді часто офіцери скаржилися, що з ТТ постійно випадково випадає магазин. І вже на пістолетах Макарова засувку перенесли вниз, де вона дозволяла краще утримувати магазин.
Причиною, з якої в СРСР припинили виробництво АПС, стала занадто висока собівартість цього пістолета.
За високу якість потрібно платити стільки, що це було не під силу навіть «плановій економіці без інфляції». Тому проблему вирішили просто: зробивши необхідну кількість пістолетів, складальні лінії закрили.
Як зазначають західні збройові експерти, якби «Стечкін» був визнаний невдалим, пістолети б відправили в Африку або Азію партизанам. Таке вже було з застарілими пістолетами-кулеметами і знятими з озброєння СКС, які роздавали направо і наліво в 50-60-ті роки.
Пістолет Стечкіна (особливо його безшумна версія), залишився зброєю для спеціальних операцій і зустрічається досі.
Цікаво
- В АПС використовується досить рідкісне для пістолетів рішення — магазин з дворядним виходом патронів. Самі ж патрони розташовані в шаховому порядку, дворядними. Така система вимагає правильного поєднання і конструкції всіх елементів системи, таких як кут скосу патронника і форма магазину, а також дуже точного їх виготовлення. При цьому великою перешкодою була форма самого патрона 9×18. Стєчкин витратив дуже багато зусиль при проектуванні і доведенні до безперебійного функціонування деталей, пов'язаних з подачею патронів. Але в результаті він домігся надійності роботи навіть в екстремальних умовах експлуатації. Навіть в даний час найбільші європейські та американські виробники короткоствольної зброї використовують більш надійні при подачі магазини з однорядним виходом, але незручні при спорядженні і більш складні у виготовленні.
- АПС був однією з улюблених видів зброї кубинського революціонера Че Гевари (про що свідчать чисельні фото з цим пістолетом).
- Оскільки АПС виявився дорогим у виробництві, досить громіздким для носіння штабними офіцерами, і при цьому ж не настільки потужним, як автомат, при безпосередньому боєзіткненні, було прийняте рішення йти шляхом зменшення масо-габаритних показників автомата. Результатом оголошеного конкурсу на розробку такої зброї став автомат із складеним прикладом АКС-74У.
Див. також
Посилання
- Автоматичний_пістолет_Стєчкіна — Автоматичний_пістолет_Стєчкіна в українській вікі Озброєння та військова техніка на Вікії
- Пістолет Стєчкіна // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — М — Я. — С. 237. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
- Автоматический пистолет Стечкина АПС / АПБ (СССР / Россия) (рос.)
- Автоматический пистолет Стечкина АПС (СССР/Россия) (рос.)
- Автоматический пистолет Стечкина (АПС) (рос.)
- Михайло Жирохов (27 лютого 2018). Потужний аргумент для спецназу. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. Процитовано 26 лютого 2018.