Ковальова Людмила Миколаївна

1967 року закінчила Вінницький медичний інститут ім. М. І. Пирогова.

В 1968—1970 роках навчалася в аспірантурі на кафедрі шкірних та венеричних хвороб — курувала навчання професорка Н. І. Тумашова.

1972 року в Донецьку захистила кандидатську дисертацію «Вплив аутоімунних зрушень до тромбоцитів на показники згортаючої системи крові при псоріазі, екземі, сифілісі та гонореї».

У 1972—1973 роках викладала дерматовенерологію в Кіровоградському медичному училищі та продовжувала займатися медичною практикою.

Протягом 1974—1975 років працювала в Полтавському медичному стоматологічному інституті як асистентка кафедри шкірних та венеричних хвороб.

З 1975 року й надалі працювала в Одеському національному медичному університеті — на посадах асистента, доцента.

В 1978—1982 роках завідувала кафедрою дерматології та венерології Мозамбікського Національного медичного університету ім. Е. Мондлана, одночасно була директоркою медичної служби Народної Республіки Мозамбік.

1991 роком захищає докторську дисертацію «Соціально-епідеміологічна та соціально-психологічна характеристика, новий відбірковий тест діагностики, удосконалення лікування заразних форм сифілісу у працівників морського транспорту» в Центральному шкірновенерологічному інституті у Москві, тоді ж отримує звання професора.

В жовтні 2002 — по Г. І. Лобановському — серпні 2003 завідувала кафедрою шкірних хвороб Одеського медичного інституту.

Її авторству належить понад 400 наукових публікацій щодо різних питань дерматовенерології, 4 монографії, зокрема, монографія «Сифіліс» — 2003, розділи та глави в двох керуваннях «Дерматовенерологія» — 2006 та 2008.

Зареєстровано 18 авторських винаходів і патентів України.

Основним науковим напрямком є:

• вивчення діагностики, епідеміології, етіопатогенезу, вдосконалення лікування та профілактики хвороб, що передаються статевим шляхом, зокрема сифілісу,
• змішаної урогенітальної інфекції,
• різних дерматозів у Південному регіоні України.

Є засновницею кількох напрямів розвитку Одеської дерматовенерологічної наукової школи, зокрема:

• хвороб, що передаються статевим шляхом у працівників моря, атопія шкіри, протозоонози;
• нові методи діагностики в дерматовенерології — лазерна кореляційна спектроскопія, холестеричні рідкі кристали.

Як педагог підготувала 8 кандидатів наук.

Входить до складу редакційної колегії журналу «Дерматовенерологія. Косметологія. Сексопатологія».

Дані про неї внесені до видань «Видатні вчені Одеси» (2006) та «Твої імена, Одеса» (2010).

• Історія кафедри
• До ювілею Людмили Миколаївни Ковальової^{[недоступне посилання з липня 2019]}