Коваль Іван Нестерович

Іван Нестерович Коваль — (нар. 28 травня 1920(19200528) 5 лютого 1980) радянський військовик-артилерист, Герой Радянського Союзу (1943), у роки німецько-радянської війни командир гармати 158-го гвардійського артилерійського полку 78-ї гвардійської стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії Степового фронту, гвардії сержант. Відзначився у битві за Дніпро.

Іван Нестерович Коваль
Народження 28 травня 1920(1920-05-28)
с.Кам'янка (нині смт Молдови)
Смерть 5 лютого 1980(1980-02-05) (59 років)
Кишинів
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Рід військ  артилерія
Роки служби 19411946
Звання  Майор
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди

Життєпис

Народився 28 травня 1920 року в селі Кам'янка (нині селище міського типу під контролем невизнаної Придністровської Молдавської Республіки) в сім'ї робітника. Молдаванин. Закінчив 7 класів і школу ФЗУ. Працював слюсарем вагонного депо залізничної станції «Куйбишівка-Східна» Хабаровського краю.

У РСЧА з 1941 року. У боях німецько-радянської війни з липня 1942 року.

Командир гармати 158-го гвардійського артилерійського полку (78-а гвардійська стрілецька дивізія, 7-а гвардійська армія, Степовий фронт) гвардії сержант Іван Коваль 26 вересня 1943 року на чолі гарматної обслуги в складі штурмової групи переправився через дніпровський рукав на острів Глинськ-Бородаївський. Форсувавши Дніпро, в бою за плацдарм в районі села Домоткань (Верхньодніпровський район Дніпропетровської області України) 5 жовтня 1943 року обслуга під командуванням гвардії сержанта Коваля знищила танк і вела вогонь по піхоті. Коли вороги спробували обійти артилеристів з флангу, Іван Коваль підняв обслугу в атаку і відстояв завойований рубіж.

26 жовтня 1943 року гвардії сержантові Ковалю Івану Нестеровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Після війни І. М. Коваль продовжував службу в армії. У 1945 році він закінчив Рязанське артилерійське училище.

З 1946 року майор Коваль І. М. у запасі. Жив в столиці Молдавії — місті Кишинів. У 1949 році закінчив республіканську партійну школу і в 1964 році — Кишинівський технікум легкої промисловості. Працював головою республіканського комітету профспілки працівників текстильної та легкої промисловості Молдавської РСР. Помер 5 лютого 1980 року. Похований на Центральному кладовищі в Кишиневі.

Нагороди

Нагороджений також орденом Леніна, орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, Знаком Пошани, медалями.

Література

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. — М.: Воениздат, 1987. — С. 677 (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.