Коваль Орест Романович

Навчався у музичній школі у Львові. Закінчив Київську державну консерваторію ім. П. Чайковського (1974, клас фортепіано  — проф. Т. Кравченко, 1983 клас органу — проф. Г. Булибенко).

1974  — 1989  — викладач по класу фортепіано Сумського музичного училища.

1989  — 1991  — соліст-органіст Рівненської обласної філармонії.

1991  — 1993  — соліст-органіст Сумської обласної філармонії.

1995  — голова об'єднання громадян Сумської міської організації розвитку органної та камерної музичної спілки.

Заслужений працівник культури України.

Приїхавши до Сум, спочатку викладав у Музичному училищі ім. Бортнянського. Одного разу запропонували опанувати орган. У Сумах тоді задумали встановити цей інструмент. Справа для Ореста цікава й перспективна. Втім, поки вчився, посаду штатного органіста віддали іншому музиканту. Колеги тоді, у подібній іронії долі, вбачали одну причину  — Орест для Сум «за західний» ще й якось «виклично український», бо вперто не бажав переходити на «правильну»,  — російську мову, навіть у приватному спілкуванні. Запропонували посаду органного майстра. Однак, незважаючи на перипетії, оптимістична вдача не дозволила Оресту дорікати на долю, на «обставини, що склалися», чи на тих, хто ці обставини створив.

Якби відразу став органістом, то навряд чи я домігся б того, чого досягнув сьогодні. А так я був поставлений перед потребою виживання, мусив багато чому вчитися. ...Загалом всі проблеми, вважаю, лише на користь людині, вони змушують її шукати якісь нові шляхи, рухатись вперед...

Так Орест ступає на досить тривалу дорогу творчих пошуків, тут і робота в інших містах, і гастролі…

Оскільки я не був утруднений стабільною ставкою, то мусив організовувати концерти самому собі,  — пригадує Орест.  — І я навчився те робити. Ще відчув, що хочу не лише грати, а спілкуватися з людьми. Мені здавалося, що це допоможе мені позбутися сценічного хвилювання. У Рівному, коли працював там органістом, почав сам вести свої концерти. Але хвилювання, навпаки, зросло в два-три рази. Спочатку. А потім справді прийшло розуміння, що спілкування очі в очі поруч з грою дає незмірно ближчий контакт з людьми... Тож навчившись організовувати концерти для себе, я подумав: чого не зробити того ж для друзів? І назвати це фестивалем...

1993  — 2016  — організував і провів в Україні 52 фестивалі класичної музики: 23 міжнародні фестивалі органної та камерної музики ORGANUM (Суми), 3 всеукраїнські та міжнародні фестивалі джазової музики Jazz-fest (Суми), 21 міжнародний фестиваль музики Й. С. Баха Bach-fest (Суми), Міжнародний фестиваль камерної музики (Шостка, 1994). Всеукраїнський фестиваль «30 років органного мистецтва України» (108 концертів у 10 містах України, 2000  — 2001), 3 міжнародні фестивалі органної музики LIVALIA-FEST (Ялта, 2005, 2006, 2007).

Співпрацює з міжнародними інституціями, посольствами іноземних держав в Україні, шість разів отримував гранти Міжнародного фонду «Відродження». У 2002 за підтримки Посольства Австрії в Україні видав українською мовою книжку відомого австрійського музиканта Н. Харнонкурта «Музика як мова звуків».

1998 заснував ансамбль камерної музики «Органум» (скрипка, флейта, віолончель, клавесин), з яким гастролював містами України.

Керівник музичної секції Мистецького центру «Собор» (Суми), де здійснював проекти «Музичний дарунок», «Срібно дзвенить клавесин», та серії концертів силами місцевих музикантів та українських артистів.

У Сумах побувало чимало музикантів з України та зарубіжжя: Австрії, Бельгії, Білорусі, Ізраїлю, Італії, Іспанії, Канади, Латвії, Молдови, Нідерландів, Німеччини,  Польщі, Росії, Словаччини, США, Угорщини, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії, Швеції, Японії. Виступали славетні органісти: Євгенія Лісіцина з Латвії, Ерік Лебрен з Франції, Юліан Гембальські з Польщі; українська співачка Ольга Пасічник, кларнетистка Вероніка Кузьміна, Київський квартет саксофоністів, камерні хори, оркестри, ансамблі. І кожен фестиваль для інтелігенції міста, для студентства ставав ковтком світової культури, спадщини, просто прекрасної музики. У 1994 році заснований Jazz-fest, а у 1995  — «Bach-fest».

Один із напрямків діяльності  — підтримка молодих талантів. Неодноразово організовував майстер-класи провідних музикантів світу для молодих українських виконавців (клавесин, орган, скрипка, віолончель) та творчі зустрічі з музичною громадськістю, викладачами, студентами і учнями навчальних закладів міста Суми та Сумської області.

Нарис про діяльність увійшов до альманаху «Земляки» (2003, вид. за підтримки Сумського земляцтва у Києві) та книги про визначних людей Сумської області «Хто є хто на Сумщині» (2005).

За рейтингового голосування експертів обласної газети «Панорама» увійшов до «Золотої десятки» за внесок у розвиток культури та духовності регіону (2005) та до рейтингу «Топ-50» найбільш авторитетних та впливових людей регіону (2006, 10 місце; 2007, 5 місце; 2008, 1 місце); у 2012 році обраний «Людиною року». Нагороджений медаллю Сумської міськради «За заслуги перед містом» (2006) та «За заслуги перед містом» ІІІ ступеню (2009). Пропагує класичне музичне мистецтво у серії програм на обласному телебаченні.

Діяльність широко висвітлюється у фестивальних телепрограмах, в обласній та всеукраїнській пресі, на сторінках Інтернету.

Цикли абонементних концертів «Вечори органної музики» та сольні концерти-лекції із використанням візуальних засобів: фільми, слайди, які висвітлюють теми концертів (фото композиторів, органів, творів живопису, скульптури, архітектури, що характеризують конкретну історико-культурну епоху), програмні слайд-фільми із використанням картин сумських художників та фотографів під час виконання музичних творів.

1. Світ звуків органу.

2. Й. С. Бах.

3. Класики та сучасність.

4. Історія органної музики.

5. Органна музика епохи бароко.

6. Органна музика романтизму.

7. Органна музика XX століття.

8. Українська органна музика.

9. Російська органна музика.

10. Німецька органна музика.

11. Французька органна музика.

12. Органна музика Польщі, Чехії, Словаччини.

13. Органна музика Литви, Латвії, Естонії.

14. Створення циклів концертів камерної музики «Музичний дарунок».

15. Створення циклу концертів клавесинної музики «Срібно дзвенить клавесин».

16. Розробка концепції фестивалю музики Й. С. Баха та епохи бароко.

17. Розробка концепції та авторських прав фестивалю «Livadia-fest».

18. Авторське ведення концертів.

19. Редагування книги австрійського музиканта Н.Харнонкурта «Музика як мова звуків» та підготування до друку українською мовою.

20. Серії музичних телевізійних програм об'єднаних назвою «На концертах фестивалів «Органум», «Бах-фест», «Лівадія-фест» та «Джаз-фест» на каналі Сумської обласної державної телерадіокомпанії.

Муратова В. Музика в провінції: кожному місту — свій фестиваль // Дзеркало тижня. — 1994.  — 5-11 листоп.;

Садова В. «Ювілейний Bach-Fest 2000 у Сумах» // Поступ.  — 2000.  — 9-15 листоп. http://postup.brama.com/001109/184_9_1.html

Федорина А. Історія двох людей і одного фестивалю, або Як у Сумах прописався Бах Україна молода. — 2003. — 11 листоп.

Див. також www.organum.sumy.ua/allfests.html та літ. до статті «Organum».