Кованов Павло Васильович

Народився в родині робітника. В сім'ї було п'ятеро дітей. Молодший брат — Володимир Кованов, згодом хірург і анатом, академік і віце-президент АМН СРСР, заслужений діяч науки РРФСР, ректор Першого Московського державного медичного університету імені І. М. Сєченова[1].

У 1924—1928 роках — вчитель, завідувач сільської початкової школи в Нижньогородській губернії. У 1928—1930 роках — завідувач школи в Московській області.

У 1930—1931 роках — голова колгоспу «Большевик» села Бєлкіно Боровського району Московської області.

У 1931—1932 роках — вчитель історії школи в Московській області.

У 1932—1937 роках — науковий співробітник дослідної станції, директор Центральної експериментальної педагогічної лабораторії Народного комісаріату освіти Російської РФСР.

У 1937—1938 роках — директор Інституту початкових шкіл Народного комісаріату освіти РРФСР.

У 1938—1941 роках — заступник директор Державного науково-дослідного інституту шкіл з наукової роботи.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1940 році екстерном закінчив Московський державний педагогічний інститут імені Леніна.

У 1941—1942 роках — начальник Управління початкових і середніх шкіл Народного комісаріату освіти РРФСР.

У 1942—1944 роках — у Червоній армії. Служив у Головному політичному управління РСЧА: військовий кореспондент на Калінінському, Північно-Кавказькому і 2-му Українському фронтах. Учасник німецько-радянської війни.

У 1944—1945 роках — інструктор, завідувач сектора відділу ЦК ВКП(б). У 1945—1948 роках — заступник завідувача відділу ЦК ВКП(б).

Одночасно у 1946—1951 роках — завідувач відділу радіомовлення газети «Культура и жизнь».

У 1948 році заочно закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

У 1948—1950 роках — заступник завідувача сектора радіомовлення і радіофікації відділу пропаганди і агітації ЦК ВКП(б).

У 1950—1953 роках — завідувач сектора відділу пропаганди і агітації ЦК ВКП(б).

У 1953 році — завідувач підвідділу радіомовлення і радіофікації відділу пропаганди і агітації ЦК КПРС.

У 1953—1954 роках — заступник завідувача, в 1954—1955 роках — 1-й заступник завідувача, в 1955—1956 роках — заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КПРС.

8 серпня 1956 — 19 грудня 1962 року — 2-й секретар ЦК КП Грузії.

23 листопада 1962 — 6 грудня 1965 року — заступник голови Комітету партійно-державного контролю ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР.

9 грудня 1965 — 22 липня 1971 року — голова Комітету народного контролю СРСР.

З липня 1971 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

У 1972—1986 роках — науковий керівник із нових видів транспорту Науково-дослідного інституту Міністерства будівництва підприємств нафтової і газової промисловості СРСР.

Помер 12 жовтня 1986 року. Похований на Ваганьковському цвинтарі Москви.

• майор

• орден Жовтневої Революції
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (1.08.1986)
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• медаль «За оборону Москви»
• медалі

• Кованов Павел Васильевич (рос.)