Ковін Леонід Іванович

Леоні́д Іва́нович Ко́він (*15 січня 1905(19050115), Котка, Фінляндія — †11 травня 1967, Вінниця, Україна) — радянський письменник.

Ковін Леонід Іванович
Діяльність прозаїк
Напрямок Російськомовна література України
Членство НСПУ (з 1959 року)

Біографія

Народився 15 січня 1905 р. в м. Котка (Фінляндія) в родині службовця. Мав лише початкову освіту. У 1918 р. з проголошенням Фінляндією незалежності втік з батьками до Росії; жив і працював в Москві. Був робітником топографічної партії (м. Солікамськ), працював на складі, в домоуправлінні, банку в Москві, журналістом в газеті «Кочегарка» (м. Горлівка). Під час Другої світової війни був бухгалтером на будівництві залізниці на Уралі (м. Нижній Тагіл). Нагороджений медаллю за «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» З 1944 р. жив у Вінниці і до 1953 р. працював кореспондентом газети Вінницької залізниці «Сталінська путь».
Помер 11 травня 1967 р. Похований у Вінниці.[1]

Літературна діяльність

Російськомовний радянський прозаїк. Почав друкуватися з 1927 р. Оповідання «Фантазер» (1928) — у газеті «Гудок». Окремими виданнями і у періодиці вийшли повісті «Дурощі» (1930), «Троє» (1930), «Початок життя» (1941), «Так летіли снаряди» (1962), «Біла трава» (1962) та роман «Дорожче за життя» (1956). Творам Ковіна притаманні життєва переконливість образів і картин, точність деталей, напружений сюжет.[2]
Роман «На спочинок» (до 1941) знищений автором. Романи «Леся Палій» (1951), «Курнаков повернувся на батьківщину» (1957), «Однолітки», «Образа» не надруковані.
Член СПУ з 1959 р.
Матеріали письменника зберігаються у Державному архіві Вінницької області.

Джерела і література

Примітки
  1. Біографія Леоніда Ковіна // Офіційний сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». – 2022. — 22 лютого.
  2. Біографія Л. Ковіна на сайті «Енциклопедія Сучасної України»

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.