Козак Євген Теодорович

1938 закінчив консерваторію Польського музичного товариства у Львові (клас співу). Серед його викладачів був Григорій Турковський.

1928–1939 — керівник і один із виконавців чоловічого квартету. Від 1939 — диригент хору та музичний редактор Львівського радіо.

Від 1945 — викладач Львівського музичного училища, від 1956 — викладач педагогічного інституту. Від 1959 — викладач Львівської консерваторії, 1961–1971 — її проректор.

Був членом КПРС (від 1965).

Помер у Львові , похований на 15 полі Личаківського цвинтаря.

Євген Козак був близький по духу до творчості Анатолія Кос-Анатольського, також був зосереджений на демократичній сфері інтонацій, але більше тяжів до буковинського та бойківського регіонального фольклору. Успіх і визнання принесли йому пісні «Вівчарик» на слова Григорія Коваля, «Верховино, мій ти краю» на народний текст, численні обробки буковинських і галицьких народних пісень.

Як відомо, у радянські часи кожен композитор повинен був мати у своєму творчому портфелі бодай одну, а краще декілька пісень відповідного ідеологічного змісту, що прославляли б партію, Леніна, комсомол і всі інші керівні органи. Не минула ця доля і Євгена Козака (хорові твори «Слава Великому Жовтню» на вірші Андрія Пашка, «Пісня про партію»).

1928 року у Львові організовується студентський квартет «Ревелєрси Євгена» («Львівські ревелєрси») під орудою Євгена Козака. За фортепіано у цьому квартеті був Роман Шухевич, а одним із солістів — його рідний брат Юрій Шухевич[2].

• Театралізований концерт «Буковинське весілля» (1956).
• Хори:
  • «Під небом України»,
  • «Цвіти, Україно!»,
  • «Вівчарик»,
  • «Вітер з полонини»,
  • «Буковинська полька» (1957) — на слова Івана Кутеня,
  • «Утоптала стежечку» (1970) — на слова Тараса Шевченка,
  • «Тарасу Шевченку» (1970).
• Вокальні ансамблі.
• Обробки українських народних пісень.
• Обробки пісень на слова Тараса Шевченка для мішаного, жіночого та чоловічого хору:
  • «Думи мої, думи мої» (1961),
  • «Якби мені черевики» (1961),
  • «Реве та стогне Дніпр широкий» (1964),
  • «По діброві вітер виє» (1964),
  • «Ой одна я, одна» (1964),
  • «Ой три шляхи широкії» (1964),
  • «Садок вишневий коло хати» (1964).
• Музика до драматичних вистав.

• 1957 — заслужений діяч мистецтв УРСР.
• Нагороджено орденом «Знак пошани», медалями.

• Козак Євген // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. Словникова частина. — Т. 3. — С. 1066.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — 856 с. — С. 140.
• Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 307.
• Мазепа Л. З. Козак Євген Теодорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 259.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с. — С. 107.
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. — С. 304.
• Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 305.

• Козак Євген Теодорович // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 462.
• Любов Кияновська. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ—ХХ ст.
• Діячі науки і культури Лемківщини