Козерод Олег Віталійович

Оле́г Віталійович Козеро́д (*1970) історик, політолог, доктор історичних наук, віце-президент Центру вивчення європейської демократії, політичний радник урядів європейських країн.

Козерод Олег Віталійович
Народився 1970[1]
Українська РСР, СРСР
Країна СРСР, Україна, Люксембург
Діяльність журналіст, історик
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Галузь політолог, історик
Заклад CEDS
Ступінь доктор історичних наук

По чоловічій лінії походить з роду Козирод, який є одним з найстаріших польсько-українських аристократичних родів, відомий з XIV століття та користується гербом Задора . Першим видатним представником носіїв гербу Задора був Збігнев з Бжезья (1360—1425) . Гербом Задора користувалися, зокрема, Предслав Лянцкоронський, який, згідно Літопису Григорія Грабянки, був першим козацьким Гетьманом та «багато разів щасливо воював з козаками землю османську», а також каштелян Київський (1762—1772) Мацей Лянцкоронський, сенатор Сейму Йосип Любельський (Kozirod) та інші видатні діячі .

У словнику найстаріших польських прізвищ за редакцією С. Ковалик-Калети, Леонарди Дасевич і Беати Раджевської-Зурек, зокрема, зазначається: «Kozirod — рід, рід людини, який походить від спільного предку, народ, плем'я, походження, народження, вид, сорт» [2]. Німецькі історики вважають, що це — древнє німецьке прізвище, яке бере свій початок у XIII—XIV століттях. Так, у фундаментальній праці доктора Германа Рейхерта Die deutschen Familiennamen nach Breslauer Quellen des 13. und 14. Jahrhunderts це прізвище можна знайти серед інших німецьких прізвищ в розділі «Nicht bestimmbar», що означає «походження якої невідомо»[3]. Представники родини Козирод з початку XV століття носили шляхетський титул Kozirod de Pyser [4].

Протягом багатьох століть представники роду Козирод володіли млинами і були великими землевласниками . Прадід О.Козерода Віктор Козирод до революції мав велике родове поміщицьке землеволодіння у Kонстантиноградському повіті Полтавської області та був одружений з донькою Якова Бейдика, який входив до переліку найбільших землевласників Російської імперії . Після революції усі представники заможної родини були розстріляні більшовиками, але Віктору Козироду вдалося переїхати до Полтави та загубитися у робітничому середовищі. Бабуся - Анастасія Петрівна Козерод - відомий український педагог, яка викладала українську мову та літературу та закінчила Полтавський педагогічний інститут до Другої світової війни [5]. Батько О.Козерода, Віталій, є бізнесменом, одним з піонерів кооперативного руху в СРСР[6].

Олег Козерод народився у 1970 році в Україні, отримав освіту у Харківському університеті, який закінчив з відзнакою у 1993 році .

Розпочав трудову діяльність викладачем Харківського художньо-промислового інституту, навчався у аспірантурі Харківського політехнічного інституту, працював завідувачем кафедри міжнародних відносин в Університеті «Кайнар», Казахстан. Деякий час працював журналістом, зокрема в якості європейського кореспондента новинних агентств, у тому числі Агентства Єврейських новин (у 2003-2005 рр.), у 2002-2010 роках був головним редактором старійшого російськомовного видання Великої Британії — газети «Достижения».

У 1998 - 2000 роках - викладач історії українського війська у Київському Національному університеті ім.Т.Г.Шевченка, з 2000 року докторант та старший науковий співробітник (Research Fellow) Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України .

З 2001 по 2006 р. — вчений-відвідувач (Visiting Fellow) та дослідник (Visiting Scholar) Оксфордського центру гебраїстики і єврейських досліджень . У 2009 -2010 рр.- дослідник (Visiting Scholar) Центра гуманітарних досліджень (European Humanities Research Centre), New College, Оксфордського університету.

З 2010 року - старший дослідник (Research Fellow) та віце-президент Центра вивчення Європейської демократії (Center for European Democracy Studies). У грудні 2016 році обраний членом Королівського історичного товариства у Лондоні

З 2018 року - професор політичної історії Zerah Business School . З 2017 року - радник Делегації ЕС-Ізраїль Європейського Парламенту

Олег Козерод — автор сотень наукових статей, а також декількох монографій, у тому числі: «Переломные Годы. Еврейская община Украины в 1919—1929 гг.» (Харьков,1998. — 161 с., ISBN: 5-00-002782-5); «A.I.Denikin's regime and Jewish Population of Ukraine: 1919—1920» (Kharkov, 1997); «Евреи Украины в период новой экономической политики»(Киев, 2002. — 252 с.; ISBN 966-7320-00-6), «150 еврейских организаций Великобритании» (2006.-181 с.; ISBN 978-966-96751-01), «Єврейська громадсько-політична думка ХХ-початку ХХІ сторіччя в Україні» (2011.- 363 с., у співавт.; ISBN 978-966-02-5962-1), «Гендерні аспекти історії українського єврейства (на прикладі періоду 20-х рр. ХХ ст.» (2013.-114 c.; ISBN 978-966-281-015-8), «Історіографичні проблеми єврейської історії і філософії» (2014.-190 с.; ISBN 978-966-281-016-5), Єврейська національна спільнота в контексті інтеграції українського суспільства (2014, 376 с.; у співавт.; ISBN 978-966-02-7291-0), «Розвиток і взаємодія єврейських громад на європейському просторі» (2017.-464 с., у співавт.; ISBN 978-966-02-8321-3), "Сучасні єврейські громади Європи" (Варшава, 2019, 252 с.; ISBN 978-966-281-134-6), "Євреї України: 1921-1929" (Warsaw, 2019, 328 с.; ISBN: 978-83-945093-5-4), Jewish Woman in Ukraine: Writers, Zionists, Leaders in the 1920s" (Warsaw, 2019; ISBN 978-83-945093-6-1), "Погроми в Україні у 1919-1921 рр. та їх наслідки" (Warsaw, 2020; ISBN 978-83-956397-9-1).

Олег Козерод є фахівцем з історії України, етнополітології, європейським експертом у сфері сучасної політики та національної безпеки країн ЄС, у тому числі проблем ксенофобії, тероризму, антисемітизму, міжнаціональних відносин.

У 1996 році захистив у Дніпропетровському національному університеті кандидатську дисертацію з проблем історіографії білого руху в Україні , у 2009 році докторську дисертацію з проблем історії українського єврейства у Донецькому національному університеті . Докторська робота Олега Козерода отримала високу оцінку фахівців, позитивні відгуки на неї надіслали Голова Верховної Ради Володимир Литвин, міністр освіти та науки України Дмитро Табачник, заступник директора Інституту політичних і етнонаціональних відносин НАН України Май Панчук, представники провідних європейських і американських університетів.

Олег Козерод є членом багатьох громадських і професійних міжнародних організацій, у тому числі Європейської Асоціації єврейських досліджень[7], Товариства випускників Оксфордського університету (Oxford University Alumni Society) , Королівського історичного товариства (Royal Historical Society) тощо.

Посилання

Примітки

  1. NUKAT — 2002.
  2. 1. Zofia Kowalik-Kaleta, Leonarda Dacewicz, Beata Raszewska-Zurek Slownik Najstarszych Nazwisk Polskich Pochodzenie Jezykowe Nazwisk Omowionych w Historii Nazwysk.- Warszawa: Instytut Slawistyki Polskiej Academii Nauk, 2007.- Tom.1.-С.65.
  3. Die ältesten grosspolnischen Grodbücher... by Jozef von Lekszycki.- S.Hirzel, 1889. – Vol.2, С. 53.
  4. Zofia Kowalik-Kaleta Historia Nazwysk Polskich na tle spolecznym i obyczajowym (XII-XV wiek). Warszawa: Instytut Slawistyki Polskiej Academii Nauk, 2007.- Tom.1.-С.175.
  5. "Педагог, жінка, мама, бабуся…До 100-річчя з дня народження Анастії Петрівни Козерод". Збірка есе. Варшава, The European World Piublishing, 2019. – 20 c., ISBN978-83-956397-84.
  6. Чоловік, батько, дідусь. До 100-річчя з Дня народження В.В.Козерода. - Варшава: European World Publishing, 2020.-C.14.ISBN 978-83-956397-1-5 .
  7. European Association for Jewish Studies
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.