Козій Григорій Васильович
Григо́рій Васи́льович Козі́й (10 січня 1898, Олешичі, Любачівський повіт, Польща — 13 вересня 1988, Львів) — український науковець, Доктор біологічних наук, професор, Заслужений діяч науки України, завідувач кафедри ботаніки Львівського державного медичного інституту (1946—1951).
Григорій Васильович Козій | |
---|---|
| |
Народився |
10 жовтня 1898 Олешичі |
Помер |
13 вересня 1988 (89 років) Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Діяльність | біолог, ґрунтознавець |
Галузь | біологія |
Заклад | Львівський національний університет імені Івана Франка |
Звання | професор |
Ступінь | Доктор біологічних наук |
Нагороди |
Життєпис
Народився 10 січня 1898 року в селі Олешичі, нині Підкарпатського воєводства, Польща.
1927 року закінчив біологічний факультет Львівського університету. Асистент Львівської рольнічної академії у 1928—1939 роках; доцент кафедри фізіології рослин Львівського університету 1939—1941 роках. За німецької окупації 1941—1944 років працював у Львівській контрольно-насіннєвій лабораторії. У 1944—1945 роках проходив строкову службу у лавах радянської армії на фронті.
- 1945—1946 — доцент кафедри нижчих рослин;
- 1946—1947 — завідувач відділу ботанічного саду Львівського університету, за сумісництвом старший науковий співпрацівник відділу географії спорових рослин Інституту агробіології АН УРСР (в 1945—1947);
- 1946—1951 — завідувач кафедри ботаніки;
- 1951—1955 — професор курсу ботаніки кафедри біології Львівського медичного інституту, за сумісництвом науковий співпрацівник — у 1946—1952;
- 1952—1959 — директор Львівського державного природознавчого музею АН УРСР; завідувач у 1959—1973, професор у 1973—1978 кафедри морфології і систематики рослин Львівського університету.
З 1941 — кандидат біологічних наук; 1946 — доцент 1946, 1951 — доктор біологічних наук, 1953 — професор; 4 жовтня 1961 — заслужений діяч науки УРСР.
Помер 13 вересня 1988 року у Львові. Похований на Личаківського цвинтаря (поле № 32).
Наукові напрями
- Вивчення історії і походження флори та рослинності Українських Карпат, Розточчя і Полісся.
- Проблема вивчення і збереження природних фітоценозів високогірного поясу Українських Карпат, зокрема у Чорногорі.
- Вивчення складу ґрунтів та рослинності лугів і боліт Прикарпаття та Розточчя.
Створив наукову школу луківництва.
Автор близько 140 наукових праць. Підготував 14 кандидатів наук.
Джерела
- Загайська Р. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 168. — ISBN 978-617-629-367-5.
- Лупій Г. Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник. — Львів : Каменяр, 1996. — 365 с.
- Учені вузів Української РСР / В. М. Попов. — Київ : КДУ, 1968. — 341 с.