Коко Шанель

Габріель Бонер Шанель (фр. Gabrielle Bonheur Chanel, яку прозвали Коко Шанель; 19 серпня 1883, Сомюр — 10 січня 1971, Лозанна) — французька кутюр'є, чий модернізм був натхнений чоловічою модою. Дотримання дорогої простоти у створюваному одязі зробили з неї важливу фігуру в історії моди XX сторіччя. Вона принесла в жіночу моду приталений жакет і маленьку чорну сукню. Її вплив на високу моду був такий сильний, що її — єдину з історії моди — журнал «Тайм» вніс до списку ста найвпливовіших людей XX століття.

Габрієль Бонер Шанель
фр. Coco Chanel
Ім'я при народженні Gabrielle Bonheur Chanel
Псевдо Коко Шанель
Народилася 19 серпня 1883(1883-08-19)
Сомюр, Франція
Померла 10 січня 1971(1971-01-10) (87 років)
Лозанна, Швейцарія
·гострий інфаркт міокарда
Поховання
Cimetière du Bois-de-Vauxd : 
Країна  Франція
Місце проживання Франція
Діяльність модельєр
Галузь модний дизайнd
Відома завдяки французька кутюр'є
Знання мов Spanskd[1]
Батько Albert Chasneld[2]
Мати Жанна Девольd
Родичі André Palassed[3][4]
У шлюбі з ніколи, жодного
Нагороди

Neiman Marcus Fashion Awardd (1957)

IMDb ID 0151558
Сайт chanel.com

У 1920–х запровадила моду на засмагу, повернувшись із відпочинку на яхті із золотаво–бронзовою шкірою. Доти взірцевою була порцеляново біла шкіра — вважалося, що лише представники нижчих класів можуть мати засмагу, оскільки працюють на сонці.

Життєпис

Народилася 19 серпня 1883 року в Сомюрі, хоча стверджувала, що з'явилася на світ у 1893 році в Оверні. Мати померла, коли Габріель було шість років, пізніше її і її чотирьох рідних братів і сестер залишив батько; діти були тоді під опікою родичів і провели деякий час у притулку.

У 18 років Габрієль влаштувалася продавчинею у магазин одягу, а у вільний час співала у кабаре. Улюбленими піснями дівчини були «Ko Ko Ri Ko» і «Qui qua vu Coco», за що їй і дали прізвисько — Коко. Габрієль не досягла успіху як співачка, проте під час одного з її виступів офіцер Етьєн Бальзан (Etienne Balsan) був зачарований нею. Вона переїхала жити до нього в Париж, але незабаром пішла до англійського промисловця Артура Кейпеля (Arthur Capel). Після справ із щедрими та багатими чоловіками вона змогла відкрити магазин у Парижі в 1910 році, продаючи дамські капелюшки, і протягом року дім моди перемістився на вулицю Камбон (Cambon), де і знаходиться до сьогодні.

Дім моди

У 1912 році відкрила свій перший дім моди у Довілі, але Перша світова війна перервала її діяльність.

У 1919 році відкрила дім моди в Парижі на вулиці Камбон. До цього часу у Шанель вже були клієнти у всьому світі. Багато хто носив її фланелеві блейзери, спідниці вільного крою, довгі светри з джерсе, матроски і знаменитий костюм (спідниця + жакет). Сама Коко зробила собі коротку зачіску, носила маленькі капелюшки і сонячні окуляри.

Парфуми
Парфуми "Chanel № 5"

У 1921 році з'явилися знамениті парфуми «Chanel № 5». Їхнє авторство, проте, належить російському парфюмеру-емігранту Ернесту Бо. До Шанель жіночі парфуми не володіли складними запахами. Це були моноаромати. Шанель виступила новатором, запропонувавши жінкам перший синтезований парфум, що не повторює запах якоїсь однієї квітки.

Також популяризувала маленьку чорну сукню, яку можна було носити протягом дня і вечора залежно від того, як воно було доповнене аксесуарами. У 1926 році американський журнал Vogue прирівняв за універсальністю і популярністю маленьку чорну сукню до автомобіля «Ford».

Незважаючи на величезний успіх моделей Шанель, у 1939 році закрила всі бутики і дім моди — почалася Друга світова війна. Багато кутюр'є покинули країну, але Коко залишилася у Парижі. Після закінчення війни вона виїхала у Швейцарію.

Повернення в світ моди

У 1954 році 71-річна Габріель повернулася у світ моди і представила свою нову колекцію от кутюр. Проте минулої слави і пошани вона досягла лише через три сезони. Удосконалила свої класичні моделі, і в результаті найбагатші та найвідоміші жінки стали постійними відвідувачками її показів. Костюм «від Шанель» став символом статусу нового покоління: виготовлений з твіду, з вузькою спідницею, жакетом без коміра, обшитим тасьмою, золотистими ґудзиками і накладними кишенями. Також знов представила дамські сумочки, ювелірні вироби та взуття, які згодом мали приголомшливий успіх.

У 1950—1960-ті співпрацювала з різними голлівудськими студіями, одягала таких зірок, як Одрі Гепберн та Ліз Тейлор. У 1969 році легендарна актриса Кетрін Гепберн виконала роль Шанель у бродвейському мюзиклі «Коко».

Хоча у Габріель було безліч романів, але вона не вийшла заміж і не стала матір'ю.

Померла 10 січня 1971 року у віці 87 років. Похована в Лозанні у Швейцарії в могилі, оточеній п'ятьма кам'яними левами.

З 1983 року Карл Лагерфельд прийняв керівництво дому моди Шанель і став його головним модельєром.

Цікавинки
  • Після смерті Шанель у її шафці виявили лише три сукні
  • Улюбленими піснями пані Шанель у дитинстві були «Ko Ko Ri Ko» і «Qui qua vu Coco», за що їй і дали прізвисько — Коко

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
  3. Neupert R. French Animation History — Wiley-Blackwell, 2011. — P. 93. — ISBN 978-1-4443-3836-2
  4. Picardie J. The Daily Telegraph, Daily telegraph / C. Evans — London, Thailand: 2010. — ed. size: 622719 — ISSN 0307-1235; 0307-269X; 1477-3805
  5. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/81490

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.