Колбін Геннадій Васильович
Геннадій Васильович Колбін (рос. Геннадий Васильевич Колбин; 7 травня 1927 — 15 січня 1998) — радянський партійний діяч, перший секретар ЦК Компартії Казахстану від 1986 до 1989 року. Депутат Верховної ради СРСР 7—11-го скликань, Казахської РСР та Грузинської РСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1976—1981 роках. Член ЦК КПРС у 1981—1990 роках.
| Колбін Геннадій Васильович | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 16 грудня 1986 — 22 червня 1989 року | |||
| Попередник: | Дінмухамед Кунаєв | ||
| Наступник: | Нурсултан Назарбаєв | ||
| Народження: |
7 травня 1927 Нижній Тагіл, Уральська область, РСФРР, СРСР | ||
| Смерть: |
15 січня 1998 (70 років) Москва, Росія | ||
| Поховання: | Троєкуровське кладовище | ||
| Країна: | СРСР і Росія | ||
| Освіта: | Уральський державний технічний університетd | ||
| Партія: | КПРС | ||
| Нагороди: |     | ||
Життєпис
У 1942—1943 роках працював чоботарем у Нижньому Тагілі. Там само в 1943—1947 роках навчався в гірничо-металургійному технікумі. Після здобуття освіти працював до 1959 року на заводі в рідному місті. 1955 року заочно закінчив Уральський політехнічний інститут імені С. М. Кірова, навчався в аспірантурі.
1959 року став секретарем парткому на заводі. Від 1959 до 1962 року — другий, потім — перший секретар Ленінського райкому КПРС Нижнього Тагіла. У 1962—1970 роках обіймав посаду спочатку другого, а потім першого секретаря Нижньотагільського міськкому КПРС.
Від 1970 по 1971 рік — секретар, з 6 січня 1971 по 15 квітня 1975 року — 2-й секретар Свердловського обласного комітету КПРС.
14 квітня 1975 — 6 січня 1984 року — 2-й секретар ЦК КП Грузії.
15 грудня 1983 — 12 січня 1987 року — 1-й секретар Ульяновського обласного комітету КПРС. За його ініціативою в Ульяновську відкрили Центр мікроелектроніки, філію МДУ, а також ухвалили рішення про будівництво нового мосту через Волгу.
16 грудня 1986 — 22 червня 1989 року — 1-й секретар ЦК КП Казахстану. Його призначення на цю посаду спричинило Грудневе повстання (Желтоксан).
7 червня 1989 — 26 грудня 1990 року — голова Комітету народного контролю СРСР.
З грудня 1990 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.
У 1992—1998 роках — голова Ради директорів ВАТ «Мосуралбанк».
Нагороди
Джерела
- Большой энциклопедический словарь: в 2-х т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — М. : Советская энциклопедия, 1991. (рос.)