Колодницький Омелян
Омеля́н Колодни́цький (1872[джерело?] — 1920, Кожухів під Москвою) — український галицький педагог, військовик.
Колодницький Омелян | |
---|---|
Народження |
невідомо
Загірочко, Жидачівський район, Львівська область, Україна |
Смерть | 1920 |
Країна | Австро-Угорщина → ЗУНР |
Вид збройних сил | Українська Галицька Армія |
Звання | сотник УГА |
З життєпису
У 1912—1919 — опікун Пласту в Стрию.
Професор Стрийської гімназії — 1905—1914, 1917—1918 роки, викладав латинську та українську мови.
1914—1915 — поручник австро-угорської армії, під Перемишлем потрапив у російський полон (1915—1917).
По звільненні з полону — командант пластунської сотні малолітніх добровольців у Стрию, сотник УГА.
У 1919 — перший директор української гімназії в Стрию, відкритої 1 лютого, зважаючи на більшу необхідність вчитися, ніж воювати, розпущено Окрему стрийську пластунську сотню, уможливлюючи пластунам продовжувати шкільну науку.
Учасник походу УГА на Наддніпрянщину (контрнаступ об'єднаного війська УНР і ЗУНР), знову полонений — більшовицьким військом.
Літом 1919-го до Літина прибуває із залогою Омелян Колодницький, за короткий час не лише у місті, але й в повіті запанували порядок і спокій, населення на знак вдячності відкриває своїм коштом стрілецьку лічницю на 200 місць, де організувало догляд за хворими та пораненими. Відповіддю на відклик галицької залоги до командарма — генерала Мирона Тарнавського — прибула делегація містян з Літина. Осип Левицький: «Ми тільки й зазнали спокою за час перебування цеї команди», — заявляли вони й просили залишити О. Колодницького зі стрільцями, адже, відзначали літинці, «це рішає про життя наше, наших жінок і дітей».
Загинув на етапі до Архангельська — везли з групою 150 галицьких старшин, в'язнів підмосковного концтабору Кожухів.