Коль Антон Миколайович

Антон Миколайович Коль (1 червня 1990, Нікополь) — український плавець, призер Літніх Паралімпійських ігор. Майстер спорту України міжнародного класу.

Антон Коль
Антон Коль, 2016
Антон Коль, 2016
Загальна інформація
Прізвиська Коль-Король
Національність український єврей
Громадянство  Україна
Місце проживання Дніпродзержинськ
Народження 1 червня 1990(1990-06-01) (31 рік)
Нікополь, Дніпропетровська область, УРСР
Зріст 157 см
Вага 60 кг
Спорт
Країна  Україна
Вид спорту плавання
Спортивне звання
Майстер спорту України міжнародного класу
Клуб "Інваспорт"
Тренери Вдовиченко Г. А.
Участь і здобутки
Паралімпійські ігри XV літні Паралімпійські ігри
 Коль Антон Миколайович у Вікісховищі
Нагороди
Спортивні медалі
Представник  Україна
Плавання
Паралімпійські ігри
Срібло Токіо 2020 100 м на спині (S1)
Бронза Ріо-де-Жанейро 2016 100 м на спині (S1)
Бронза Ріо-де-Жанейро 2016 50 м на спині (S1)

Займається плаванням у Дніпропетровському регіональному центрі з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт».

Бронзовий призер Паралімпійських ігор 2016 у Ріо-де-Жанейро (50 м на спині, категорія S1 і 100 м на спині, категорія S1).

Срібний та бронзовий призер чемпіонату світу 2013 року.

Срібний та бронзовий призер чемпіонату Європи 2014 року.

Дворазовий срібний призер чемпіонату світу 2015 року.

Триразовий бронзовий призер (200 м вільним стилем, 100 м на спині, 50 м на спині) чемпіонату Європи 2016 року.

Має диплом техніка-будівельника, декілька років працював у цій сфері. Декілька будинків у Дніпрі побудовані за проектами Антона.[1] Користується інвалідним візком.

Телевізійні шоу

Життєпис

1990-1995

Народився 1 червня 1990 в українському місті Нікополь зі вродженою вадою опорно-рухового апарату. До січня 1995 року жив із батьками та дідусем, та потім вони від нього відмовилися. До 1 червня 1995 жив у будинку для малюків з обмеженими фізичними можливостями, потім у зв'язку з дорослішанням хлопчика перевели до дитбудинку.

1995 - 2008

Почав малювати, ліпити; вчити англійську мову; вчитися рахувати, читати і писати. Він зробив цілком правильний вибір. Адже Антон не хотів тупіти від комп'ютерних ігор і телефільмів, одним словом - деградувати. Він не хотів брати приклад зі своїх друзів, які деградували.

Доросле життя

З травня 2008 по грудень 2013 жив у будинку перестарілих. Того самого року, коли Коль там оселився, його групу повели у басейн. Майбутнього паралімпійця списали, бо він 4 рази тонув, а бідні тренери дуже мучилися, коли вчили плавати. 15 липня 2009 року Антон Коль плив на катамарані й мало не потонув. Але він поплив, бо йому було цінніше життя. Для нього тоді навіть уявлення не було, що він гарно навчиться плавати. За п'ять місяців до випуску з будинку перестарілих він почав розводити й продавати бійцівських собак. Наприклад, таких як-от бультер'єр (пітбуль), пекінез-рукав, англійський бульдог та ін. 2014 року отримав диплом архітектора і за його проектами побудовано декілька будинків у Дніпропетровську. 2016 року отримав орден 3 ступеня "За мужність". І, урешті-решт, 27 жовтня 2017 на телепередачі "Сюрприз, сюрприз" знайшлися батьки й дідусь.

Державні нагороди
  • Орден «За мужність» III ст. (4 жовтня 2016) — За досягнення високих спортивних результатів на XV літніх Паралімпійських іграх 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Федеративна Республіка Бразилія), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України[2]

Див. також

Джерела

Примітки
  1. Антон Коль: жити захотілось і я поплив. Архів оригіналу за 8 жовтня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.
  2. Указ Президента України № 430/2016 від 4 жовтня 2016 року «Про відзначення державними нагородами України»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.