Комарівка (Переяслав-Хмельницький район)

Карта Київського намісництва на якій також відображено Комарівку у складі Переяславського повіту, 1792 р.

За часів Гетьманщини Комарівка належала до Другої Переяславської сотні Переяславського полку Війська Запорозького. [1]

За описом Київського намісництва 1781 року село відносилось до Переяславського повіту цього намісництва, і у ньому нараховувалось 89 хат козаків підпомічників, посполитих, різночинських і козацьких підсусідків.[2]

За книгою Київського намісництва 1787 року у селі проживало 266 душ. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників — надвірного радника Семена Сулими, полковника Андрея і ад'ютанта Олександра Іваненків.[3]

З ліквідацією Київського намісництва село, у складі Переяславського повіту перейшло до складу Полтавської губернії.

На кінець ХІХ ст. Комарівка увійшла у Хоцьківську волость Переяславського повіту. На той час у селі проживало 366 осіб.

У 1930 році в селі Комарівка (разом з х. Безбородковим і Казенним) проживало 1533 чол.

Загальна кількість померлих під час Голодомору, занесених до сільрадівської книги запису актів про смерть — 264 особи. З них у 1932 році 61 чол. і в 1933 році — 203 чол.[4]

У лютому 1960 року сільські ради Городища, Комарівки і Хоцьок Переяслав Хмельницького району були об'єднані в одну  — Хоцьківську сільраду.

У квітні 1972 року рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №191 «Про зміни в адміністративнотериторіальному поділі деяких районів області» села Борок і Комарівка Хоцьківської сільради Переяслав-Хмельницького району були виключені з облікових даних «у зв’язку з переселенням жителів». Дані села були затоплені Канівським водосховищем. Частина жителів Комарівки переселилася до Черкаської області, а частина — до села Хоцьки.[5]