Компанієць Іван Маркурович
Компанієць Іван Маркурович (нар. 1890-ті, с. Суботів Чигиринський повіт, Київська губернія, нині Чигиринський район Черкаська область — † середина лютого 1920 поблизу Чигирина) — військовий діяч, вчитель, сотник кінної сотні полку гайдамаків Холодного Яру (1920).
| Компанієць Іван Маркурович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1890-ті с. Суботів Чигиринський повіт, Київська губернія |
| Помер |
середина лютого 1920 ·вбиство коцурівцями |
| Національність | Українець |
| Діяльність | український повстанець |
| Військове звання | сотник кінної сотні полку гайдамаків Холодного Яру (1920) |
Біографія
Закінчив п'ятикласну суботівську школу, деякий час у ній викладав. Потім поїхав до м. Новоросійська Чорноморської губернії на заробітки. До рідних країв повернувся 1918 року. Земляки відзначали вроду Івана. Сестра розповідала про брата:
Був одягнутий, аж страшно дивитись: шапка сива, шлик — червоний, чемерка — чорна, обкладена сивим, пояс — червоний, штани — червоні, як козацькі, широкі, чоботи — лаковані. А пояс зав'язаний по-козацьки.
Вбитий коцурівцями у середині лютого поблизу Чигирина у 1920 році. Відспіваний у Покровській церкві с. Мельників, похований на території Мотриного монастиря. Деякий час, поки існував монастир, за могилою доглядала двоюрідна сестра Івана, яка була черницею. Пізніше більшовики могилу розгорнули, але орієнтовне місце поховання відоме.
Джерела
- Юрій Горліс-Горський «Холодний Яр». Київ-Дрогобич. Видавнича фірма «Відродження» 2009 р.