Компанієць Микола Павлович

Народився 1909(1909) року в родині залізничного машиніста в селі село Вільхівка (за іншими даними — в селі Коцурбівка), тепер Донецька область, Україна. Закінчив семирічну школу, з 1925 до 1927 року навчався в школі ФЗУ в місті Сталіно, брав участь в робітничій театралізованій бригаді «Синя блуза». У 1927–1929 роках працював на коксохімзаводі у Вільхівці, організовував драматичні гуртки на заводі та на шахті. У 1929–1931 роках працював на шахті та навчався на робітничому факультеті в місті Красний Луч.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1931–1937 роках — студент електромеханічного факультету Дніпропетровського гірничого інституту. У 1937 році навчався в аспірантурі при кафедрі гірничих машин Дніпропетровського гірничого інституту, очолював комсомольську організацію Дніпропетровського гірничого інституту.

З 1937 року — начальник Дніпропетровського обласного Управління в справах мистецтв.

У травні 1938 — 12 липня 1944 року — начальник Управління в справах мистецтв при Раді народних комісарів Української РСР.

26 червня 1938 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання від Ново-Запорізької виборчої округи № 212 Дніпропетровської області.

Під час німецько-радянської війни в 1941 році був уповноваженим Військової ради Південно-Західного фронту.

12 липня 1944 — 24 січня 1946 року — 1-й заступник начальника Управління в справах мистецтв при Раді народних комісарів УРСР.

24 січня 1946 — 1947 року — голова Комітету в справах мистецтв при Раді Міністрів УРСР.

У 1947–1949 роках — директор Київського театру опери і балету імені Тараса Шевченка.

У 1952 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

У 1952–1969 роках — заступник голови Комітету в справах мистецтв при Раді Міністрів УРСР; начальник Головного управління в справах мистецтв, начальник Управління театрів Міністерства культури Української РСР; директор Київського українського драматичного театру імені Івана Франка; директор Київської студії телебачення; старший редактор Комітету по радіомовленню і телебаченню при Раді Міністрів УРСР.

З 1969 року — персональний пенсіонер республіканського значення. У 1969–1973 роках — 1-й заступник голови правління Українського театрального товариства. Помер у жовтні 1977 року в місті Києві.

• орден «Знак Пошани»
• медалі

• Компанієць Микола Павлович // Театр : журнал. — 1938. — № 4 — липень-серпень.
• Компанієць Микола Павлович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 63–64.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 52.
• Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.