Комса (культура)
Культура Комса — археологічна культура мисливців і збирачів епохи пізнього палеоліту і раннього мезоліту Північної Фенноскандії.
Комса | |
Місце розташування | Нур-Норге |
---|---|
Час/дата початку | 7 тисячоліття до н. е.[1] |
Час/дата закінчення | 2 тисячоліття до н. е.[1] |
Культуру описано на підставі особливого типу знарядь, поширеного на півночі Норвегії близько 10 тисяч років до н. е. і названо на честь гори Комса в громаді Алта, провінція Фіннмарк, де 1925 року виявлено перші пам'ятки знарядь цього типу.
Від 1970-х років норвезькі археологи розглядають класифікацію знарядь на типи «комса» (на північ від Полярного кола) і «фосна» (у шведському варіанті — генсбаска) (фіорд Осло) як застарілу. Відтоді прийнято розглядати ці два типи знарядь як властиві одній і тій самій культурі[2].
Недавні археологічні знахідки у Фінляндській Лапландії спочатку розглядалися як материковий варіант культури комса приблизно того ж віку, що й ранні знахідки на узбережжі Норвегії і Кольського півострова. Нині цей матеріал вважається пов'язаним із сучасними постсвідерськими культурами північної й центральної Росії та східної Балтики, а отже, відбиває їх раннє вторгнення в північну Скандинавію[3][4].
Норвезькі археологи вважають, що найраніші поселенці прибули на узбережжя Північної Норвегії з західного і південно-західного узбережжя Норвегії, і, в свою чергу, походили від аренсбурзької культури епохи палеоліту Північно-Західної Європи[5]. Вони припускають, що носії культури Комса слідували узбережжям Норвегії за льодовиком, що відступав, у кінці останнього зледеніння (між 11 000 і 8000 роками до н. е.), відкриваючи нові землі для заселення. Деякі могли переселитися на територію сучасного Фіннмарка з північного сходу, можливо, переходячи звільненим від зледеніння узбережжям Кольського півострова, хоча фактичні дані на користь цієї точки зору, поширеної ще в 1980-і роки[6], на думку норвезьких археологів, все ще незначні[2].
Археологічні знахідки показують, що «культура комса» орієнтована майже виключно на морський спосіб життя, займалася полюванням на тюленя, була дуже майстерною в спорудженні човнів і риболовлі. У порівнянні з виробниками знарядь типу «фосна» тієї ж археологічної культури на півдні Норвегії, знаряддя типу «комса» та інші їх пристосування доволі грубі, що пояснюється малою кількістю кременю в цьому регіоні.
Серія (близько 30) радіовуглецевих визначень (С-14) дала вік в інтервалі 10 300—8000 років тому[7].
Радянські археологи довели, що ця культура походить з північної частини Східної Європи, що блискуче підтвердилося останніми палеогенетичними дослідженнями норвезьких генетиків, які реконструюють шлях цих людей з району Онезького озера — Баренцового моря, через Фіннмарк і узбережжям Північної Норвегії[8].
Примітки
- http://www.dartmouth.edu/~izapa/E-31.pdf
- Brittanica online, Norway
- PEOPLE, MATERIAL CULTURE AND ENVIRONMENT IN THE NORTH Proceedings of the 22nd Nordic Archaeological Conference, University of Oulu, 18-23 August 2004 Edited by Vesa-Pekka Herva GUMMERUS KIRJAPAINO
- Tuija Rankama & Jarmo Kankaanpää: The Earliest Postglacial Inland Settlement of Lapland, in: KAMENNYI VEK EVROPEISKOGO SEVERA, Syktyvkar 2007, edited by A.V. Volokitin, V.N. Karmnov & P.Yu. Pavlov, ISBN 5-89606-291-5
- Survey and excavation at Lake Vetsijärvi, Lapland — Tuija Rankama & Jarmo Kankaanpää, in: PEOPLE, MATERIAL CULTURE AND ENVIRONMENT IN THE NORTH, Proceedings of the 22nd Nordic Archaeological Conference, University of Oulu, 18-23 August 2004, Edited by Vesa-Pekka Herva
- The Paleohistory of Circumpolar Arctic Colonization — JANUSZ KOZLOWSKI and H.-G. BANDI, Actic VOL. 37, NO. 4 (DECEMBER 1984) P. 358372
- В. Я. Шумкин. Этапы освоения Северо-Запада Европейской Арктики, 2015
- Torsten Günther, Helena Malmström, Emma M. Svensson, Ayça Omrak, Federico Sánchez-Quinto, Gülşah M. Kılınç1, Maja Krzewińska, Gunilla Eriksson, Magdalena Fraser, Hanna Edlund, Arielle R. Munters, Alexandra Coutinho, Luciana G. Simões, Mário Vicente1, Anders Sjölander, Berit Jansen Sellevold, Roger Jørgensen, Peter Claes, Mark D.Shriver, Cristina Valdiosera, Mihai G. Netea, Jan Apel, Kerstin Lidén, Birgitte Skar, Jan Storå, Anders Götherström, Mattias Jakobsson. Genomics of Mesolithic Scandinavia reveal colonization routes and highlatitude adaptation. Jul. 17, 2017; doi: http://dx.doi.org/10.1101/164400 c. 95-96