Комітет прав людини СРСР

Комітет захисту прав людини СРСР (рос. Комитет Прав Человека СССР) — правозахисна організація в СРСР, створена у 1970 році. Засновниками виступили: радянський фізик, нобелівський лауреат, співтворець водневої бомби Андрій Сахаров разом з Андрієм Твердохлєбовим та Валерієм Чалідзе[1]. Андрій Сахаров відкрито виступав проти Радянських ядерних випробувань. У 1968 році, Сахаров публікує працю — «Роздуми про прогрес, мирне співіснування і інтелектуальну свободу», своєрідний заклик до ядерного роззброєння. В результаті чого, Радянська влада позбавляє Сахарова професорського звання.

Комітет виступав проти закритих судів, смертної кари, та репресивної психіатрії.[2]

До складу комітету входили інші видатні діячі: Олександр Солженіцин,[1] Олена Боннер, Ігор Шафаревич[3], Павло Літвінов[1].

Комітет офіційно подавав запит на членство у Міжнародній лізі з прав людини. У червні 1971 року Ліга схвалила заявку. Це був перший випадок в історії коли Західна, недержавна організація пов'язала себе з організацією у Радянському Союзі[1].

References
  1. NGO's and the Universal Declaration of Human Rights By William Korey; ISBN 0-312-23886-X; p.145
  2. Encyclopedia of Human Rights; ISBN 1-56032-362-0
  3. Biographical Dictionary of Dissidents in the Soviet Union; ISBN 90-247-2538-0;p. 488
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.