Ком'яга
Ком'я́га — безщоглове річкове судно тоннажністю 30—70 т, мало прямокутний дерев'яний корпус (шириною до 10 м, довжиною до 24 м), неглибоку посадку й обслуговувалося командою з 7—12 веслярів. Будівництво ком'яг та їх використання як транспортного засобу набуло поширення на українських землях в XVI–XVII ст.
Ком'яги з товарами курсували водними артеріями в межах українських земель; їх широко використовували також для обслуговування експортної торгівлі. З розташованих на р. Західний Буг (прит. Вісли) портів ком'ягами транспортували сплавним способом у польський морський порт Гданськ великі партії товарів, насамперед збіжжя, а також продукцію промислів.
Етимологія
Назва судна іноді зустрічалася у формі «комига».[1] «Ком'яга», «комига» є спорідненими з «комяга», «камяга» — словами різних слов'янських мов на позначення човна-довбанки, виготовленого із одного цільного стовбура дерева[2].
Примітки
- Єфименко, І. В. (2014). До походження деяких українських суднобудівних термінів. Folia Linguistica Comparativa. «Філологічні науки: мовознавство» 133. Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. с. 84.
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — С. 545.
Джерела
- П. М. Сас. Ком'яга // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 518. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
Посилання
- Ком'яга // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 700. — 1000 екз.