Кондратенко Іван Васильович

Іван Васильович Кондратенко (нар. 23 квітня 1923(19230423) пом. 23 квітня 1971) радянський військовик часів Другої світової війни, командир гармати 4-ї батареї 611-го винищувального протитанкового артилерійського полку, старший сержант. Герой Радянського Союзу (1943).

Іван Васильович Кондратенко
Народження 23 квітня 1923(1923-04-23)
Олександрівка, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть 23 квітня 1971(1971-04-23) (48 років)
Заводівка, Березівський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ  артилерія
Роки служби 1941–1945
Звання
Командування 611-й вптап
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди

Життєпис

Народився 23 квітня 1923 року в селі Олександрівці Одеської округи Одеської губернії (нині Ширяївський район Одеської області) в селянській родині. Українець.

Здобув неповну середню освіту. Працював завідувачем клубу в рідному селі.

До лав РСЧА призваний у 1942 році. Учасник німецько-радянської війни з 1943 року. Воював на Західному, Брянському, Волховському, Воронезькому, 1-у та 2-у Українських фронтах. Двічі був поранений.

Особливо командир гармати 4-ї батареї 611-го винищувального протитанкового артилерійського полку старший сержант І. В. Кондратенко відзначився в боях під Курськом. 5 серпня 1943 року близько 30 танків супротивника сунули на 4-у батарею. В протистоянні з ворогом від батареї залишилась єдина гармата під командуванням старшого сержанта І. В. Кондратенка. Обслуга продовжувала поєдинок з танками супротивника. Сам командир, будучм пораненим, не полишив поле бою і виконував обов'язки навідника, що вибув. В ході бою обслуга знищила 3 середніх і 2 важких танки й підбила 1 важкий і 1 середній танк ворога. 21 серпня того ж року під час відбиття танкової атаки супротивника старший сержант Кондратенко проявив винятковий героїзм. Після нальоту ворожої авіації й артилерійського обстрілу, на батарею посунули 18 танків супротивника. Більшість радянських воїнів вибули зі строю, старший сержант Кондратенко залишився один біля гармати. Самотужки вступивши в бій, знищив 2 середніх танки, 1 важкий танк і самохідну гармату.[1]

В подальшому брав участь у форсуванні Дніпра, визволенні Правобережної України, в бойових діях в Угорщині та Австрії.

Після демобілізації в 1945 році вступив до Заводівського зооветеринарного технікуму. Останні роки життя працював заступником директора технікуму з господарської частини.

Жив у селі Заводівка Березівського району Одеської області, де й помер 23 квітня 1971 року.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 вересня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, старшому сержантові Кондратенку Івану Васильовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2578).

Також був нагороджений низкою медалей, в тому числі «За відвагу».

Література

  • «Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 155–157.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.