Одеська округа

Оде́ська окру́га (Одеський округ; рос. Одесский округ) — адміністративно-територіальна одиниця СРСР, що існувала з 1923 по 1930 роки. Центр — місто Одеса.

Одеська округа
Основні дані
Країна: УСРР
Губернія: Одеська
Утворена: 1923
Ліквідована: 1930
Населення: 864 399 (1926)
Площа: 14 185 км²
Густота населення: 60,94 осіб/км²
Населені пункти та ради
Окружний центр: Одеса
Кількість районних рад: 15
Кількість сільських рад: 227
Кількість міст: 1
Кількість смт: 1
Окружна влада

Історія

Створена 7 березня 1923 року в складі Одеської губернії УСРР[1].

12 жовтня 1924 року Дубосарський, Григоріопольський, Тираспольський та Слободзейський райони увійшли до новоствореної АМСРР[2].

26 листопада 1924 року приєднана частина ліквідованої Балтської округи та Ісаївський район Першомайської округи[3].

1 серпня 1925 року ліквідована Одеська губернія, округа перейшла у пряме підпорядкування республіці[4].

На 1 жовтня 1925 року до складу округу входило 15 районів, 399 сільрад. Площа району — 12522 верст2, населення — 760 748 чол. Населення Одеси — 325 354 чол, площа — 55 верст2 [5].

Станом на 1 січня 1926 року до складу округи входили 16 районів[6]:

Площа округи становила 14 185 км², населення 864 399 мешканців (перепис 17.12.1926). В окрузі було 1 місто, 1 смт (на 1 січня 1926 року).

28 квітня 1926 року Северинівський район Одеського округу був розформований і створений Велико-Буялицький район[7]:

  • Олександрійська, Адамівська, Гнатівська, Маринівська, Іллінська і Серпнева сільські ради скасованого району увійшли до складу Янівського району Одеського округу.
  • Велико-Буялицька, Свердловська, Кубанська, Куяльницька, Павлинська і Гільдендорфська сільські ради Северинівського району утворили новий район — Велико-Буялицький, з центром в с. Великий Буялик. Він відновився до болгарського національного району.

В квітні 1926 року також утворений Грос-Лібентальський район[8].

13 червня 1930 р. приєднані Вільшанський, Благодатнівський, Савранський, Любашівський, Першомайський з містом Першомайським, Кривоозерський, Врадієвський та Доманівський райони ліквідованої Першомайської округи.[9]

З 15 вересня 1930 року разом з іншими округами УСРР ліквідована[10].

Адміністративний поділ


Основні державні та
адміністративно-територіальні
формування на території Одещини
Єдисанська орда (Кримське ханство)
Новоросійське генерал-губернаторство
Одеська радянська республіка
Бессарабська РСР
Одеське земство
Новоросійська область
Одеська губернія
Одеський повіт
Одеська округа
Одеський район
Трансністрія
Одеська область
Одеська область
Адміністративний поділ на початок 1929 року[11]
Назва району Адмін.

центр

К-ть

сільрад

Населення

(1926)

1 Анатолівський с. Суворове 18 26 924
2 Андрієво-Іванівський с-ще Андрієво-Іванівка 21 37 843
3 Антоново-Кодинцівський с. Антоново-Кодинцеве 14 22 821
4 Березівський смт Березівка 20 32 184
5 Біляївський с. Біляївка 6 33 783
6 Благоївський с-ще Благоївка 6 16 218
7 Гросолівський с. Гросолове 15 28 797
8 Зельцький с. Зельц 12 20 875
9 Овідіопольський с. Овідіополь 6 13 706
10 Жовтневий м. Жовтневе 17 34 009
11 Спартаківський кол. Грослібенталь 8 13 621
12 Троїцький с. Троїцьке 16 32 972
13 Фрунзівський м. Захар'ївка 17 40 039
14 Цебриківський с. Цебрикове 23 37 459
15 Янівський м. Янівка 28 44 725
Всього у окрузі 227 864 399




Населення

Національний склад населення районів та міст Одеської округи за переписом 1926 р.[12]
Місто/район населення українці росіяни євреї німці молдавани болгари греки інші
осіб %осіб %осіб %осіб %осіб %осіб %осіб %осіб %
Одеса417 69073 45317,6%162 78939,0%153 24336,7%5 5221,3%1 0480,3%1 1860,3%1 3770,3%19 0724,6%[13]
Березівський район39 74527 55169,3%2 8307,1%3 8009,6%4 54411,4%2430,6%1740,4%720,2%5311,3%
Березівка7 5612 90138,4%1 04713,8%3 22342,6%1512,0%120,2%580,8%350,5%1341,8%
Березівський район (села)32 18424 65076,6%1 7835,5%5771,8%4 39313,6%2310,7%1160,4%370,1%3971,2%
Гросс-Лібентальський район13 6212011,5%2241,6%2261,7%12 83994,3%240,2%40,0%1030,8%
Гросулівський район28 79718 80965,3%2 95310,3%1 4835,1%4 65416,2%4561,6%340,1%160,1%3921,4%
Захарівський район40 03931 27178,1%1 6124,0%2 3155,8%1 1162,8%3 2178,0%780,2%40,0%4261,1%
Ісаєвський район37 84333 08787,4%6181,6%1 2373,3%1 6534,4%9242,4%820,2%30,0%2390,6%
Комінтернський район22 82116 97774,4%1 4016,1%2671,2%3 52915,5%320,1%1520,7%2801,2%1830,8%
Ленінський район (Северинівський)16 2181 5759,7%5663,5%1771,1%1 5429,5%580,4%10 79466,6%1 4188,7%880,5%
Овідіопольський район13 70612 21189,1%9066,6%1861,4%270,2%1040,8%30,0%1541,1%1150,8%
Петровірівський район34 00925 42074,7%3 75111,0%2 6727,9%1 2003,5%5211,5%3200,9%160,0%1090,3%
Янівський (Тарасошевченківський) район44 72530 57668,4%3 1957,1%1 7653,9%7 71017,2%3850,9%5501,2%630,1%4811,1%
Роздільна2 3571 02243,4%1 03343,8%1395,9%261,1%110,5%130,6%140,6%994,2%[14]
Янівка2 28673332,1%39417,2%1 08047,2%271,2%221,0%30,1%271,2%
Тарасошевченківський район (села)40 08228 82171,9%1 7684,4%5461,4%7 65719,1%3740,9%5151,3%460,1%3550,9%
Тилигулоберезанський район26 92411 17641,5%8 45431,4%2230,8%6 54124,3%260,1%1870,7%480,2%2691,0%
Троїцький район32 97230 99294,0%2190,7%6421,9%690,2%7042,1%90,0%3371,0%
Фрідріхенгельський район20 8754 12719,8%8574,1%7223,5%14 50569,5%3931,9%110,1%60,0%2541,2%
Цебриківський район37 45922 42459,9%1 3783,7%1 1133,0%5 86215,6%4721,3%5 87815,7%180,0%3140,8%
Червоноповстанський район33 78316 43648,7%8 81226,1%3801,1%880,3%7 75122,9%530,2%80,0%2550,8%
Рідна мова населення Одеської округи за переписом 1926 року, %[12]
Місто / районнаселенняукраїнськаросійськаінша
м. Одеса&&&&&&&&&0417690.&&&&00417 69010,165,624,3
Березівський район&&&&&&&&&&039745.&&&&0039 74566,23,830,0
Гросслібентальський район&&&&&&&&&&013621.&&&&0013 6210,82,896,4
Гросулівський район&&&&&&&&&&028797.&&&&0028 79763,513,323,2
Захарівський район&&&&&&&&&&040039.&&&&0040 03976,57,416,1
Ісаївський район&&&&&&&&&&037843.&&&&0037 84383,36,610,1
Комінтернський район&&&&&&&&&&022821.&&&&0022 82168,213,818,0
Ленінський район&&&&&&&&&&016218.&&&&0016 2189,64,885,7
Овідіопольський район&&&&&&&&&&013706.&&&&0013 70674,523,42,1
Петровірівський район&&&&&&&&&&034009.&&&&0034 00972,114,513,4
Янівський (Тарасошевченківський) район&&&&&&&&&&044725.&&&&0044 72556,521,122,4
Тилигулоберезанський район&&&&&&&&&&026924.&&&&0026 92435,638,625,8
Троїцький район&&&&&&&&&&032972.&&&&0032 97293,71,25,1
Фрідріхенгельський район&&&&&&&&&&020875.&&&&0020 87518,65,575,9
Цебриківський район&&&&&&&&&&037459.&&&&0037 45959,85,334,9
Червоноповстанський район&&&&&&&&&&033783.&&&&0033 78342,433,024,5
Одеська округа&&&&&&&&&0861227.&&&&00861 22735,738,525,8

Райони Одеської округи після ліквідації (1930)

Після ліквідації 21 район округи перейшов у пряме підпорядкування Українській РСР[15].

Керівники округи

Примітки

  1. Постанова ВУЦВК № 18-19 (310) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ Одещини»
  2. 30. Чисельність та національний склад населення Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки 1924–1940 рр.
  3. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 26 листопада 1924 року «Про скасування Балтської Округи на Одещині та про передачу міста Балти й частини Балтського району до складу АМРСР і про районування деяких районів Балтської округи».
  4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень і перехід на трьохступеневу систему управління».
  5. Адміністративно-територіальний поділ УСРР при 3-ступневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року) / Центральна Адміністраційно-Територіяльна Комісія при ВУЦВК’у. Х. : Видання Центральної Адміністраційно-Територіяльної Комісії, 1925. — 111 с.
  6. Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — С. 184.(рос.)
  7. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 22 (185) від 28 квітня 1926 року «Про утворення на території Одеської округи Велико-Буялицького району з переважною булгарською людністю та инші зміни…»
  8. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 22 від 28 квітня 1926 року «Про утворення на території Одеської округи Грос-Лібентальського району з переважною німецькою людністю»
  9. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
  10. Постанова ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 року «Про ліквідацію округ» і ВУЦВК та Раднаркому УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ і перехід на двоступеневу систему управління».
  11. Административно-территориальное деление Союза ССР (на нач. 1929 года) и Список важнейших населенных пунктов :
    С хронолог. перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г
     / [Сост. С. М. Гурвич; Ред. Н. А. Коковин]. — 8-е изд. — М. : Изд-во НКВД, 1929. — С. 115.
    (рос.)
  12. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI-XIII Украинская ССР — М. : Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  13. зокрема поляків 10021 осіб (2,4%), білорусів 2501 (0,6%), вірменів 1843 (0,4%), греків 1377 (0,3%)
  14. поляків 32 осіб (1,4%), білорусів 25 (1,1%)
  15. Нові адміністративні райони УСРР. Статистичний довідник / Економ.-стат. сектор Держпляну УСРР. За ред. М. О. Авдієнка. Х. : Держвидав «Господарство України», 1930. — 322 с.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.