Одеська округа

Одеська округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Одеська
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	864 399 (1926)
Площа:	14 185 км²
Густота населення:	60,94 осіб/км²
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Одеса
Кількість районних рад:	15
Кількість сільських рад:	227
Кількість міст:	1
Кількість смт:	1
Окружна влада

Оде́ська окру́га (Одеський округ; рос. Одесский округ) — адміністративно-територіальна одиниця СРСР, що існувала з 1923 по 1930 роки. Центр — місто Одеса.

Історія

Створена 7 березня 1923 року в складі Одеської губернії УСРР[1].

12 жовтня 1924 року Дубосарський, Григоріопольський, Тираспольський та Слободзейський райони увійшли до новоствореної АМСРР[2].

26 листопада 1924 року приєднана частина ліквідованої Балтської округи та Ісаївський район Першомайської округи[3].

1 серпня 1925 року ліквідована Одеська губернія, округа перейшла у пряме підпорядкування республіці[4].

На 1 жовтня 1925 року до складу округу входило 15 районів, 399 сільрад. Площа району — 12522 верст2, населення — 760 748 чол. Населення Одеси — 325 354 чол, площа — 55 верст^2 [5].

Станом на 1 січня 1926 року до складу округи входили 16 районів[6]:

Анатолівський (центр — с. Суворове)
Антоново-Кодинцівський (с. Антоново-Кодинцеве)
Березівський (смт Березівка)
Біляївський (с. Біляївка)
Гросулівський (с. Гросулове)
Захар'ївський (с. Захар'ївка)
Манхеймський (с. Зельц)
Овідіопольський (с. Овідіополь)
Одеський (м. Одеса)
Петровірівський (с. Петровірівка)
Северинівський (с. Северинівка)
Троїцький (с. Троїцьке)
Цебриківський (с. Цебрикове)
Чернівський (с. Чернове), колишній Ісаївський (с. Ісаєве)
Янівський (Тарасошевченківський) (с. Янівка)

Площа округи становила 14 185 км², населення — 864 399 мешканців (перепис 17.12.1926). В окрузі було 1 місто, 1 смт (на 1 січня 1926 року).

28 квітня 1926 року Северинівський район Одеського округу був розформований і створений Велико-Буялицький район[7]:

Олександрійська, Адамівська, Гнатівська, Маринівська, Іллінська і Серпнева сільські ради скасованого району увійшли до складу Янівського району Одеського округу.
Велико-Буялицька, Свердловська, Кубанська, Куяльницька, Павлинська і Гільдендорфська сільські ради Северинівського району утворили новий район — Велико-Буялицький, з центром в с. Великий Буялик. Він відновився до болгарського національного району.

В квітні 1926 року також утворений Грос-Лібентальський район[8].

13 червня 1930 р. приєднані Вільшанський, Благодатнівський, Савранський, Любашівський, Першомайський з містом Першомайським, Кривоозерський, Врадієвський та Доманівський райони ліквідованої Першомайської округи.[9]

З 15 вересня 1930 року разом з іншими округами УСРР ліквідована[10].

Адміністративний поділ

Основні державні та
адміністративно-територіальні
формування на території Одещини

Єдисанська орда (Кримське ханство)

Новоросійське генерал-губернаторство

Одеська радянська республіка

Бессарабська РСР

Одеське земство

Новоросійська область

Адміністративний поділ на початок 1929 року[11]
№	Назва району	Адмін. центр	К-ть сільрад	Населення (1926)
1	Анатолівський	с. Суворове	18	26 924
2	Андрієво-Іванівський	с-ще Андрієво-Іванівка	21	37 843
3	Антоново-Кодинцівський	с. Антоново-Кодинцеве	14	22 821
4	Березівський	смт Березівка	20	32 184
5	Біляївський	с. Біляївка	6	33 783
6	Благоївський	с-ще Благоївка	6	16 218
7	Гросолівський	с. Гросолове	15	28 797
8	Зельцький	с. Зельц	12	20 875
9	Овідіопольський	с. Овідіополь	6	13 706
10	Жовтневий	м. Жовтневе	17	34 009
11	Спартаківський	кол. Грослібенталь	8	13 621
12	Троїцький	с. Троїцьке	16	32 972
13	Фрунзівський	м. Захар'ївка	17	40 039
14	Цебриківський	с. Цебрикове	23	37 459
15	Янівський	м. Янівка	28	44 725
Всього у окрузі			227	864 399

Карта Одеської округи у складі Одеської губернії, 1923
Карта Одеської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
Карта Одеської округи, аадміністративні межі станом на 1 березня 1927

Населення

Національний склад населення районів та міст Одеської округи за переписом 1926 р.[12]
Місто/район	населення	українці		росіяни		євреї		німці		молдавани		болгари		греки		інші
Місто/район	населення	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%
Одеса	417 690	73 453	17,6%	162 789	39,0%	153 243	36,7%	5 522	1,3%	1 048	0,3%	1 186	0,3%	1 377	0,3%	19 072	4,6%[13]
Березівський район	39 745	27 551	69,3%	2 830	7,1%	3 800	9,6%	4 544	11,4%	243	0,6%	174	0,4%	72	0,2%	531	1,3%
Березівка	7 561	2 901	38,4%	1 047	13,8%	3 223	42,6%	151	2,0%	12	0,2%	58	0,8%	35	0,5%	134	1,8%
Березівський район (села)	32 184	24 650	76,6%	1 783	5,5%	577	1,8%	4 393	13,6%	231	0,7%	116	0,4%	37	0,1%	397	1,2%
Гросс-Лібентальський район	13 621	201	1,5%	224	1,6%	226	1,7%	12 839	94,3%	24	0,2%			4	0,0%	103	0,8%
Гросулівський район	28 797	18 809	65,3%	2 953	10,3%	1 483	5,1%	4 654	16,2%	456	1,6%	34	0,1%	16	0,1%	392	1,4%
Захарівський район	40 039	31 271	78,1%	1 612	4,0%	2 315	5,8%	1 116	2,8%	3 217	8,0%	78	0,2%	4	0,0%	426	1,1%
Ісаєвський район	37 843	33 087	87,4%	618	1,6%	1 237	3,3%	1 653	4,4%	924	2,4%	82	0,2%	3	0,0%	239	0,6%
Комінтернський район	22 821	16 977	74,4%	1 401	6,1%	267	1,2%	3 529	15,5%	32	0,1%	152	0,7%	280	1,2%	183	0,8%
Ленінський район (Северинівський)	16 218	1 575	9,7%	566	3,5%	177	1,1%	1 542	9,5%	58	0,4%	10 794	66,6%	1 418	8,7%	88	0,5%
Овідіопольський район	13 706	12 211	89,1%	906	6,6%	186	1,4%	27	0,2%	104	0,8%	3	0,0%	154	1,1%	115	0,8%
Петровірівський район	34 009	25 420	74,7%	3 751	11,0%	2 672	7,9%	1 200	3,5%	521	1,5%	320	0,9%	16	0,0%	109	0,3%
Янівський (Тарасошевченківський) район	44 725	30 576	68,4%	3 195	7,1%	1 765	3,9%	7 710	17,2%	385	0,9%	550	1,2%	63	0,1%	481	1,1%
Роздільна	2 357	1 022	43,4%	1 033	43,8%	139	5,9%	26	1,1%	11	0,5%	13	0,6%	14	0,6%	99	4,2%[14]
Янівка	2 286	733	32,1%	394	17,2%	1 080	47,2%	27	1,2%			22	1,0%	3	0,1%	27	1,2%
Тарасошевченківський район (села)	40 082	28 821	71,9%	1 768	4,4%	546	1,4%	7 657	19,1%	374	0,9%	515	1,3%	46	0,1%	355	0,9%
Тилигулоберезанський район	26 924	11 176	41,5%	8 454	31,4%	223	0,8%	6 541	24,3%	26	0,1%	187	0,7%	48	0,2%	269	1,0%
Троїцький район	32 972	30 992	94,0%	219	0,7%	642	1,9%	69	0,2%	704	2,1%	9	0,0%			337	1,0%
Фрідріхенгельський район	20 875	4 127	19,8%	857	4,1%	722	3,5%	14 505	69,5%	393	1,9%	11	0,1%	6	0,0%	254	1,2%
Цебриківський район	37 459	22 424	59,9%	1 378	3,7%	1 113	3,0%	5 862	15,6%	472	1,3%	5 878	15,7%	18	0,0%	314	0,8%
Червоноповстанський район	33 783	16 436	48,7%	8 812	26,1%	380	1,1%	88	0,3%	7 751	22,9%	53	0,2%	8	0,0%	255	0,8%

Рідна мова населення Одеської округи за переписом 1926 року, %[12]
Місто / район	населення	українська	російська	інша
м. Одеса	&&&&&&&&&0417690.&&&&00417 690	10,1	65,6	24,3
Березівський район	&&&&&&&&&&039745.&&&&0039 745	66,2	3,8	30,0
Гросслібентальський район	&&&&&&&&&&013621.&&&&0013 621	0,8	2,8	96,4
Гросулівський район	&&&&&&&&&&028797.&&&&0028 797	63,5	13,3	23,2
Захарівський район	&&&&&&&&&&040039.&&&&0040 039	76,5	7,4	16,1
Ісаївський район	&&&&&&&&&&037843.&&&&0037 843	83,3	6,6	10,1
Комінтернський район	&&&&&&&&&&022821.&&&&0022 821	68,2	13,8	18,0
Ленінський район	&&&&&&&&&&016218.&&&&0016 218	9,6	4,8	85,7
Овідіопольський район	&&&&&&&&&&013706.&&&&0013 706	74,5	23,4	2,1
Петровірівський район	&&&&&&&&&&034009.&&&&0034 009	72,1	14,5	13,4
Янівський (Тарасошевченківський) район	&&&&&&&&&&044725.&&&&0044 725	56,5	21,1	22,4
Тилигулоберезанський район	&&&&&&&&&&026924.&&&&0026 924	35,6	38,6	25,8
Троїцький район	&&&&&&&&&&032972.&&&&0032 972	93,7	1,2	5,1
Фрідріхенгельський район	&&&&&&&&&&020875.&&&&0020 875	18,6	5,5	75,9
Цебриківський район	&&&&&&&&&&037459.&&&&0037 459	59,8	5,3	34,9
Червоноповстанський район	&&&&&&&&&&033783.&&&&0033 783	42,4	33,0	24,5
Одеська округа	&&&&&&&&&0861227.&&&&00861 227	35,7	38,5	25,8

Райони Одеської округи після ліквідації (1930)

Після ліквідації 21 район округи перейшов у пряме підпорядкування Українській РСР[15].

Андріїво-Іванівський (Ісаївський)
Анатолівський (Тилигулоберезанський район)
Антоно-Кодинцівський
Березівський
Біляївський (Червоно-Повстанчицький)
Благодатнівський
Вільшанський
Врадіївський
Гросулівський
Доманівський
Жовтневий (Петровірівський)
Зельцький (Фридрих-Енгельсівський)
Криво-Озерський
Любашівський
Першомайський (Богопільський)
Роздільнянський
Савранський
Спартаківський (Гросс-Лібентальський)
Троїцький
Фрунзівський (Захар'ївський)
Цебриківський

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У:
- Тарасов В. Н. (1923–1924),
- Лейбензон Марк Львович (1924–1925),
- Безсонов В. М. (1925–1926),
- Маркітан Павло Пилипович (1926–1927),
- Чернявський Володимир Ілліч (1927–1929),
- Мусульбас Іван Андрійович (1929–1930),
- Вайнов Антон Романович (1930)

Голови окружного виконавчого комітету:
- Пашковський П. Г. (1923–1924),
- Радін Ісаак Соломонович (1924),
- Бурумов Андрій Миколайович (1924–1925),
- Мишков Микола Гордійович (1925–1927),
- Триліський Олексій Лукич (1927–1930),
- Алексеєнко Георгій Петрович (1930)?
- Горбань Михайло Карпович (1930)

Примітки

Постанова ВУЦВК № 18-19 (310) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ Одещини»
30. Чисельність та національний склад населення Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки 1924–1940 рр.
Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 26 листопада 1924 року «Про скасування Балтської Округи на Одещині та про передачу міста Балти й частини Балтського району до складу АМРСР і про районування деяких районів Балтської округи».
Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень і перехід на трьохступеневу систему управління».
Адміністративно-територіальний поділ УСРР при 3-ступневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року) / Центральна Адміністраційно-Територіяльна Комісія при ВУЦВК’у. — Х. : Видання Центральної Адміністраційно-Територіяльної Комісії, 1925. — 111 с.
Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — С. 184.(рос.)
Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 22 (185) від 28 квітня 1926 року «Про утворення на території Одеської округи Велико-Буялицького району з переважною булгарською людністю та инші зміни…»
Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 22 від 28 квітня 1926 року «Про утворення на території Одеської округи Грос-Лібентальського району з переважною німецькою людністю»
Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
Постанова ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 року «Про ліквідацію округ» і ВУЦВК та Раднаркому УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ і перехід на двоступеневу систему управління».
Административно-территориальное деление Союза ССР (на нач. 1929 года) и Список важнейших населенных пунктов :
С хронолог. перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г / [Сост. С. М. Гурвич; Ред. Н. А. Коковин]. — 8-е изд. — М. : Изд-во НКВД, 1929. — С. 115.(рос.)
Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI-XIII Украинская ССР — М. : Изд-е ЦСУ Союза ССР.
зокрема поляків 10021 осіб (2,4%), білорусів 2501 (0,6%), вірменів 1843 (0,4%), греків 1377 (0,3%)
поляків 32 осіб (1,4%), білорусів 25 (1,1%)
Нові адміністративні райони УСРР. Статистичний довідник / Економ.-стат. сектор Держпляну УСРР. За ред. М. О. Авдієнка. — Х. : Держвидав «Господарство України», 1930. — 322 с.

Джерела

Верменич Я. В. Одеська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 540. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Матеріали до опису округ УСРР: Одеська округа / Центральне статистичне управління УСРР. — Х., 1926. — 74 с.
Вся Одещина. Округа б. Одесской губернии и АМССР : адресная и справочная книга на 1926 год. — Одесса : Издание Известий Одесского окружкома КП(б)У, Окрисполкома и Окрпрофсовета, 1926. — 472 с.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Постанова ВУЦВК № 18-19 (310) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ Одещини»

[2] 30. Чисельність та національний склад населення Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки 1924–1940 рр.

[3] Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 26 листопада 1924 року «Про скасування Балтської Округи на Одещині та про передачу міста Балти й частини Балтського району до складу АМРСР і про районування деяких районів Балтської округи».

[4] Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень і перехід на трьохступеневу систему управління».

[автоссылка1-5] Адміністративно-територіальний поділ УСРР при 3-ступневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року) / Центральна Адміністраційно-Територіяльна Комісія при ВУЦВК’у. — Х. : Видання Центральної Адміністраційно-Територіяльної Комісії, 1925. — 111 с.

[6] Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — С. 184.(рос.)

[7] Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 22 (185) від 28 квітня 1926 року «Про утворення на території Одеської округи Велико-Буялицького району з переважною булгарською людністю та инші зміни…»

[8] Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 22 від 28 квітня 1926 року «Про утворення на території Одеської округи Грос-Лібентальського району з переважною німецькою людністю»

[9] Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»

[10] Постанова ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 року «Про ліквідацію округ» і ВУЦВК та Раднаркому УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ і перехід на двоступеневу систему управління».

[11] Административно-территориальное деление Союза ССР (на нач. 1929 года) и Список важнейших населенных пунктов :
С хронолог. перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г / [Сост. С. М. Гурвич; Ред. Н. А. Коковин]. — 8-е изд. — М. : Изд-во НКВД, 1929. — С. 115.(рос.)

[census1926-12] Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI-XIII Украинская ССР — М. : Изд-е ЦСУ Союза ССР.

[13] зокрема поляків 10021 осіб (2,4%), білорусів 2501 (0,6%), вірменів 1843 (0,4%), греків 1377 (0,3%)

[14] поляків 32 осіб (1,4%), білорусів 25 (1,1%)

[15] Нові адміністративні райони УСРР. Статистичний довідник / Економ.-стат. сектор Держпляну УСРР. За ред. М. О. Авдієнка. — Х. : Держвидав «Господарство України», 1930. — 322 с.