Коновкін Валерій Георгієвич
Коновкін Валерій Георгійович (нар. 2 березня 1882, Вінниця, Російська імперія — пом. ?) — український військовик, полковник армії УНР, учасник Української революції.
| Коновкін Валерій Георгієвич | |
|---|---|
| Народження |
2 березня 1882
Вінниця, Подільська губернія |
| Смерть | невідомо |
| Країна |
 УНР |
| Приналежність |
 Армія УНР |
| Роки служби | 1910—1921 |
| Звання |
 Підполковник Полковник |
| Формування |
Полк імені Костя Гордієнка 4-та Січова стрілецька дивізія |
| Війни / битви | Українсько-радянська війна 1917—1921 |
Життєпис
Народився 2 березня 1882 року у місті Вінниця.
Станом на 1 січня 1910 року - поручик 8-го Закаспійського стрілецького батальйону (Кушка).
У 1917 році - командир ударного батальйону 3-го Сибірського армійського корпусу. Де всередині листопада 1917 року, допоміг українізованому полку ім. Костя Гордієнка, оволодіти складами на станції Осипівщина, чим посприяв цьому підрозділу стати незалежним від російського штабу, який скеровувся пробільшовицькими комітетами.
Останнє звання у російській армії - підполковник.
З 12 березня 1918 року - в українській армії.
У 1920 року - приділений у розпорядження начальника постачання 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР.
Подальша доля невідома.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
- Спомини з часів української революції (1917-1921)