Шоста січова стрілецька дивізія

Шоста січова стрілецька дивізія — піхотна дивізія Армії УНР, сформована на весні 1920 з полонених й інтернованих українських вояків у польських таборах Ланцута і Берестя. Командиром дивізії був полковник Марко Безручко, начальником штабу — полковник Всеволод Змієнко (обидва з Корпусу січових стрільців).

6-та січова стрілецька дивізія
Парад 6-ї Січової дивізії військ УНР
На службі 1920 — 1921
Країна  УНР
Вид  Армія УНР
Тип піхота
Війни

Радянсько-українська війна

Командування
Визначні
командувачі		 полковник
Марко Безручко

До квітня 1920 р. 6-та дивізія проходила інтенсивний півторамісячний вишкіл та додатково поповнювала свій склад вояками-українцями з інших таборів інтернованих. Тоді ж її особовий склад був повністю озброєний, дивізія отримала все необхідне військове майно і коней.

У квітні ц. р. вишкіл 6-ї дивізії був продовжений у Бердичеві, де вона творила військову залогу міста. У цей час було сформовано 6-ту запасову бригаду дивізії з тимчасовим осідком у цьому місті. Зробивши у Бердичеві перегляд дивізії, головний отаман Військ УНР С.Петлюра вручив їй козацький малиновий стяг із золотим тризубом у блакитному верхньому накутнику із надписом «За визволення України».

Склад дивізії

Дивізія вирушила на фронт тільки частково сформованою: 250 старшин і 1770 вояків у складі III польської армії генерала Ридза-Сміглого.

Дивізія складалася з двох стрілецьких бригад: 16-та (полк. Роман Сушко) і 17-та (полк. О. Воронів); 6-ий Січовий кінний курінь (поручик В. Герасименко), 6-та Січова легка гарматна бригада (полк. Насонів), 6-ий Січовий технічний курінь (сотн. інж. В. Бокітько) і дивізійні тилові установи та служби.

Капелани Дивізії

Бойові дії

Від 8 травня до 9 червня 1920 6-та дивізія перебувала в Києві як українська залога столиці. Брала участь у параді польсько-українських військ на Хрещатику.

Дивізія брала участь з червня 1920 в ар'єрґардних боях III польської армії під Ігнатполем, під Пергою на волинському Поліссі, під Ковелем та Холмом, але особливу славу здобула в боях проти Першої кінної армії Семена Будьонного під Замостям (29 — 31 серпня 1920), де група польських й українських військ під проводом полковника М. Безручка зуміла затримати і знекровити Першу Кінну армію і тим самим зробила значний внесок у перемогу польської армії над радянськими арміями над річкою Віслою в районі Варшави.

У вересні 1920 дивізію перекинуто до Галичини, де вона вже ділила долю Армії УНР, в кінці вересня визволяла Проскурівський та Старокостянтинівський повіти. 1-6 жовтня дивізія вела бої з силами РСЧА за Віньківці. Вже після ніби закінчення бойових дій по Ризькому договору Шоста дивізія з 13 жовтня боєм вступила в села Віньковецького району (сучасна Хмельницька область), 15 жовтня почався наступ на м. Бар; в кінці жовтня штаб дивізії знаходився в Барі. Мала важкі втрати в кінцевих боях (листопад 1920) під Попівцями, які розпочалися 10 листопада — на другий день після підписання миру — наступ 11 листопада на селище Кацмазів та розбиття під Поповцями.

Вояки дивізії перебували у таборах інтернованих у Польщі у Александрові Куявському[1] та в Щипйорні.

Запасна бригада (генерал-хорунжий Фединюк-Білинський), яка була збірною й вишкільною частиною дивізії під час війни, продовжувала існувати в Бересті аж до Другого Зимового походу восени 1921 й трагедії під Базаром, в якій загинули старшини й вояки цієї дивізії, а ті, хто попав у полон, були жорстоко розстріляні більшовиками.

Військовики дивізії

Література
  • Оборона Замостя VI дивізією Армії УНР у 1920 р. — Торонто. 1956
  • П. Самутін, «6-та Січова Стрілецька Дивізія» («Вісті Комбатанта», 1970, З, 4; 1971, 5; 1973, 3, 5—6; 1974, 1, 3—4, 5; 1976, 3, 5—6).
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  • Карпус З., Срібняк І. Формування з'єднань Армії УНР у Польщі в 1920 рр. // Український історичний журнал. — К., 2000. — № 1. — С. 81—89.
  • Wiszka E. Szósta Siczowa Dywizja Strzelecka Armii Ukraińskiej Republiki Ludowej. Formowanie, szlak bojowy, internowanie 1920—1924. — Toruń. — 2012. — 513 s.

Примітки
  1. Козацька могила в Александруві-Куявському)
  2. ЦДАВО України. Ф.1075, оп.1, спр. 67

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.