Конопацький Сергій Васильович

Призваний на військову службу за частковою мобілізацією 19 травня 2014 року. Ніс службу у лавах 40-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області «Кривбас».

Загинув 29 серпня 2014-го під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» на дорозі біля села Чумаки.

Тимчасово були поховані місцевими мешканцями на сільському кладовищі: Олексій Горай, Катрич В'ячеслав, Роман Набєгов, Максим Сухенко; Олексій Вовченко, Віктор Шолуха, майор Дмитро Цуркан. Тоді ж загинув капітан МВС Руслан Халус з бійцем батальйону «Херсон» Олегом Гребінським та ще одним станом на січень 2017 року невстановленим бійцем.

14 вересня 2014 року тіло Сергія Конопацького було ексгумоване пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»). Похований 07.08.2015 на Кушугумському кладовищі Запоріжжя, ділянка № 19, як тимчасово невпізнаний Герой АТО. Перебував у списку зниклих безвісти, упізнаний за експертизою ДНК.

Перепохований 24 листопада 2017 у с. Широка Дача Широківського району, в Кривому Розі було оголошено день жалоби.

• Указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
• Нагороджений відзнакою Криворізької міської ради нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).

• Конопацький Сергій Васильович
• Загиблого під Іловайськом бійця «Кривбасу» упізнали за ДНК
• 24 листопада — в Кривому Розі траур за загиблим в АТО Сергієм Конопацьким
• Під Кривим Рогом в останню путь провели загиблого воїна АТО Сергія Конопацького(рос.)