Константінас Сірвідас

Константінас Сірвідас (лат. Constantinus Szyrwid, лит. Konstantinas Sirvydas, пол. Konstanty Szyrwid; 1579 — 23 серпня 1631, Вільно) — литовський лексикограф, один з засновників литовської писемності.

Константінас Сірвідас
Народився 1579[1][2][…]
Трошкунай, Анікщяйський район, Литва або Sirvydaid, Kavarskas Eldershipd, Анікщяйський район, Литва
Помер 8 серпня 1631(1631-08-08)[2]
Вільнюс, Річ Посполита
·туберкульоз
Країна  Велике князівство Литовське
 Річ Посполита
Діяльність лексикограф, мовознавець, проповідник, викладач університету, письменник
Alma mater Вільнюський університет
Заклад Вільнюський університет
 Константінас Сірвідас у Вікісховищі

Життєпис

Народився, як припускається, в околицях міста Анікщяй. 1598 року, перебуваючи у Вільно, вступив в орден єзуїтів. Навчався в єзуїтських колегіях Вільни, Риги та інших міст, потім у Віленській єзуїтській академії (Almae Academia et Universitas Vilnensis Societatis Jesu; 1606—1610), був професором академії. Близько десяти років читав проповіді в академічному костелі Святих Іванів у Вільні.

Підготував перший польсько-латинсько-литовський словник „Dictionarium trium linquarum“ («Словник трьох мов»). Перше видання вийшло в світ у Вільні близько 1620 року, потім словник неодноразово перевидавався: 2-е доповнене видання 1629; 1631, 1642, 1677, 1713. Словник призначався для студентів, які вивчають поетику і риторику; містив близько 14 000 слів. До середини XIX століття словник залишався єдиним друкованим в Литві словником литовської мови (словники литовської мови видавалися в Пруссії).

Написав збірку проповідей (точніше — конспектів або короткого змісту проповідей) «Punktai sakymų» литовською і польською мовами (перше видання 1629, друге 1644). Видав коментарі до «Пісні над піснями» і «Послання апостола Павла до Ефесян» („Explanationes in Cantica Canticorum Salomonis et in epistolam D. Pavli ad Ephesios“).

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #121432130 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.