Кончаловський Петро Петрович
Кончаловський Петро Петрович (9 (21) лютого 1876 року, м. Слов'янськ, Старобільського повіту Харківської губернії — нині Донецька область — 2 лютого 1956 р., Москва) — відомий український та російський художник.
Кончаловський Петро Петрович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження |
9 (21) лютого 1876[1] Слов’янськ, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія[2] | |||
Смерть | 2 лютого 1956[2][1][…] (79 років) | |||
Москва, СРСР[2] | ||||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Країна | Російська імперія | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | Академія Жуліана і Петербурзька академія мистецтв (1907) | |||
Діяльність | художник, графік, ілюстратор, сценограф | |||
Відомі учні | Єрванд Кочар | |||
Член | Бубновий валет | |||
Батько | Piotr Petrovitch Kontchalovskid | |||
У шлюбі з | Olga Surikovad | |||
Діти | Natalia Konchalovskaïad | |||
Брати, сестри | • Maxim Konchalovskyd | |||
Нагороди | ||||
| ||||
![]() |
![](../I/Konchalovsky_self.jpg.webp)
![](../I/Soviet_stamp_1974_flowers_painting.JPG.webp)
«Бузок» (1933).
![](../I/Roses_by_Pyotr_Konchalovsky_1979_USSR_Stamp.jpg.webp)
«Троянди» (1955).
Біографія
Народився в сім'ї літератора, перекладача, видавця Петра Петровича Кончаловського старшого (1839—1904) та дочки харківського поміщика Вікторії Тимофіїївни Лойко (1841—1912). Мали книгарню в Харкові. Крім Петра, в сім'ї було 6 дітей: Антоніна, Олена (1872—1935) — в заміжжі Ясиновська, Максим (1875—1942) — відомий лікар-терапевт, Дмитро (1878—1952) — історик, публіцист, письменник, перекладач, Вікторія (1883—1958) — філолог, та наймолодша Льоля.
До п'ятирічного віку жив там у маєтку батьків Сватівка. Малювати почав у першому класі Харківської 3-ї гімназії. У 1888 році навчався в рисувальній школі М. Д. Раєвської-Іванової.
У 1889 р. П. П. Кончаловський вступив до Московської 1-ї гімназії, відвідував вечірній клас Строганівського училища. Пізніше два зимових сезони навчався в приватній академії Р. Жуліана в Парижі. Пізніше повернувся до Росії, вступив до Академії мистецтв, де наставниками П. Кончаловського були П. Ковалевський, В. Савінський, І. Творожников, Г. Залеман. Важливим для формування таланту та світогляду художника-початківця стало спілкування з найталановитішими митцями того часу. М. Врубель, В. Суриков, К. Коровін, В. Сєров, Б. Пастернак, К. Бальмонт. Вони відвідували родину Петра Петровича Кончаловського-старшого — відомого видавця.
Перший етюдник з повним набором фарб П. Кончаловському подарував К. Коровін.
З 1909 року для П. Кончаловського починаються регулярні презентації на виставках творчих угруповань «Золотое руно», «Союз молодежи», «Мир искусства», «Бытие» та інших. Бере участь він у виставках і за кордоном. Художник отримує запрошення на Міжнародну виставку в Амстердамі. П. Кончаловський багато подорожує Європою, відвідує Італію, Францію, Іспанію, Англію, Німеччину. Виїжджає до Сибіру, Кавказу, Криму.
Товаришувала з обнінською агрономкою Стефанією Кудрявцевою, якій подарував саджанці бузку, зображеного на картині «Бузок» 1933 року. Кудрявцева розмножила та розсадила їх по всьому Обнінську[3].
Творчий доробок художника
Творчий доробок П. Кончаловського становить понад 5 тисяч робіт. Головні жанри в яких працював художник: портрет, пейзаж, натюрморт. Особливі здобутки П. Кончаловського в жанрі натюрморту. «Я пишу квіти так, як музикант грає гами», — говорив про свої натюрморти художник.
Вшанування пам'яті
На честь художника названо одну з вулиць Слов'янська.
Генеалогія
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Кончаловский Пётр Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Эпатова, 2008.
Джерела
- Твори Петра Кончаловського в зібранні Донецького обласного художнього музею (До 135-річчя від дня народження) // Схід (журнал) № 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
- Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2011 рік [Текст] / Упр. культури і туризму Донец. облдержадмін., Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської; уклад. І. В. Гайдишева; ред. Т. С. Литвин; наук. ред. Н. П. Авдєєнко, Н. В. Петренко; від. за вип. Л. О. Новакова, засл. працівник культури України. — Донецьк: Сх. вид. дім, 2010. — 132 с.
- Эпатова Н. Потомственный агроном : [арх. 10 грудня 2018] : [рос.] // Обнинск. — 2008. — № 113 (3015) (2 сентября).