Кооперація

Коопера́ція (лат. cooperatio) — це форма організації економічної діяльності людей і організацій для спільного досягнення загальних цілей або задоволення потреб. Використовується також для позначення характеру економічних та політичних взаємин.

Кооперація є системою, що складається з кооперативів та їх об'єднань, мета якої - сприяння членам кооперації у сфері виробництва, торгівлі і фінансів.

Кооперація розглядається, як третій сектор економіки, разом із приватним (індивідуальним) і державним (централізованим) секторами економіки (народного господарства). У ринковій економіці виступає «третьою силою» або «третьою альтернативою» приватному і державному підприємництву[1].

Кооперація об'єднує в собі економічну діяльність і суспільний рух. В основі діяльності кооперації лежать кооперативні принципи, прийняті Міжнародним Кооперативним Альянсом.

Основні форми кооперації — кредитна кооперація, страхова кооперація, споживча кооперація, виробнича кооперація (масловиробнича кооперація, сільськогосподарська кооперація, будівельна кооперація).

Див. також

Посилання

Література
  • Українські кооператори (історичні нариси). Кн. 1 / ред.: С. Гелей; Укоопспілка. - Л. : Коопосвіта, 1999. - 454 c.
  • Українські кооператори : Іст. нариси. Кн. 2 / ред.: С. Гелей; Укоопспілка. - Л., 2001. - 335 c.
  • Українська кооперація. Історичні та соціально-економічні аспекти : Зб. ст. Т. 2 / ред.: С. Д. Гелей; УКООПСПІЛКА, Львів. комерц. акад. - Л., 2001 . - 224 c.

Примітки
  1. Чижевська М.Б. Кооперація та неформальні інститути. Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine., «Українська кооперація» № 4, 2011 р.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.