Копайгородська волость

Станом на 1885 рік складалася з 13 поселень, 12 сільських громад. Населення — 11090 осіб (5519 чоловічої статі та 5571 — жіночої), 1408 дворових господарства[2].

Поселення волості:

• Каришків — колишнє власницьке село при річці Жорнівка за 45 верст від повітового міста, 992 особи, 123 двори, православна церква, постоялий будинок. За 5 верст — лісопильний завод.
• Берлядка — колишнє власницьке село, 244 особи, 46 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Гальчинці — колишнє власницьке село при річці Немия, 363 особи, 64 двори, православна церква, постоялий будинок.
• Грабівці — колишнє власницьке село при річці Митниця, 632 особи, 88 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Довгівці — колишнє власницьке село при річці Жорнівка, 979 особи, 162 двори, постоялий будинок, школа, постоялий будинок.
• Копайгород — колишнє власницьке містечко, 576 осіб, 72 двори, православна церква, костел, синагога, єврейський молитовний будинок, 8 постоялих дворів, 3 постоялих будинки, торгова баня, 4 лавки, базари через 2 тижні.
• Кацмазів — колишнє власницьке село при річці Мурашка, 1470 осіб, 245 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, водяний млин, винокурний завод.
• Лісові Бирлинці — колишнє власницьке село при річці Лядова, 649 осіб, 140 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, постоялий будинок.
• Обухів — колишнє власницьке село, 480 осіб, 86 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Перепільчинці — колишнє власницьке село при річці Митниця, 794 особи, 108 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, постоялий будинок, водяний млин.
• Романки — колишнє власницьке село при річці Немия, 864 осіб, 113 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Степанки — колишнє власницьке село при річці Згорайська Немия, 387 осіб, 81 двір, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Хрінівка — колишнє власницьке село при річці Немия, 495 осіб, 90 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, постоялий будинок, кузня, водяний млин, бурякоцукровий завод.

На початку 1890-х років волосне правління було перенесено до містечка Копайгород й волость отримала назву Копайгородська.

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)